Науковці дослідили ДНК Людвіга ван Бетховена

Команда німецьких та нідерландських дослідників вирішила з’ясувати, наскільки на виняткові досягнення Бетховена вплинули генетичні чинники, пише Успіх in UA.

Виявилося, що один з найвідоміших музикантів в історії насправді мав досить низьку генетичну схильність до відчуття ритму.

Над дослідженням працювала міжнародна команда з Інституту емпіричної естетики Макса Планка (MPIEA) у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та Інституту психолінгвістики у Неймегені (Нідерланди).

Спочатку вчені проаналізували ДНК з пасма волосся Бетховена і дослідили гени на предмет схильностей до музики. Послідовності ДНК взяли з попереднього дослідження, завершеного у 2023 році (до речі, у ньому виявилось, що Бетховен мав схильність до захворювань печінки, хворів на гепатит В, а також потерпав від розладів шлунку).

Потім вчені розрахували так званий “полігенний бал” – показник генетичної схильності людини до певної риси або поведінки. Отриманий показник порівняли із результатами тисяч пацієнтів з Каролінського інституту у Швеції та Університету Вандербільта у США, серед яких було багато людей з музикальними здібностями, повідомляє life.pravda.

“Ми розрахували “полігенний бал” для здатності синхронізувати ритм, яка тісно пов’язана з музикальними здібностями. Перш ніж проводити будь-який аналіз, ми зареєстрували дослідження і підкреслили, що у нас не було жодних попередніх очікувань щодо Бетховена.

Натомість ми хотіли дати приклад, як складно робити генетичні прогнози для людини, яка жила понад 200 років тому”, – каже авторка дослідження Лаура Весселдайк.

Виявилося, що Бетховен мав непримітний полігенний показник “музичності”. Однак вчені кажуть, що цей висновок не є несподіваним.

По-перше, оцінки на основі “полігенного балу” не є точними. По-друге, навіть високий генетичний показник “здатності до синхронізації ритму” не впливає на композиторські здібності безпосередньо.

Зрештою, музикальні здібності людини складаються з багатьох компонентів, а не лише з відчуття ритму.

“Очевидно, було б неправильно робити висновок з низького полігенного показника Бетховена. Ми вважаємо, що велика розбіжність між цим прогнозом на основі ДНК і реальною музичною геніальністю Бетховена багато чого вчить нас.

Наприклад, це доводить, що потрібно бути скептичним, якщо хтось стверджує, що може використовувати генетичний тест, щоб точно визначити, чи буде ваша дитина музично обдарованою – або особливо талановитою в якійсь іншій сфері”, – коментує старший співавтор дослідження Саймон Фішер.

Дослідники підкреслюють, що гени все-таки впливають на музикальні здібності людей (минулі дослідження показували середню успадковуваність таких здібностей приблизно на 42%).

Проте дані ДНК не можуть точно спрогнозувати поведінку окремої людини. Генетичні схильності впливають на майбутнє людини, але не цілковито визначають його, наголошують вчені.

“Важливо пам’ятати, що людські риси, зокрема музикальні здібності, не визначаються виключно генами або середовищем, а формуються в результаті їхньої взаємодії”, – йдеться у статті.