Дикі історії про звільнення, які викликають бажання надавати начальникам по шапці

Деякі керівники прощаються зі своїми співробітниками легко та швидко. Їхні рішення можуть спантеличити і викликати обурення. Користувачі мережі згадали настільки безглузді історії звільнення, що розкажи кому не повірять.

• Я якось пройшла стажування в одній фірмі, зі мною мали укласти контракт уже на повну зарплату. Перед тим попросили пройти тест на IQ. Пройшла. З'ясувалося, що мій IQ вищий, ніж у будь-якого керівника та директора у фірмі. Мене вирішили не брати, оскільки "не змогли б мені вказувати, що робити". Щоправда, потім кілька разів укладали зі мною тимчасові контракти. © Violetta / ADME
• Працювала я якось у конторі. Раптом керівництву захотілося змін, ініціатив від працівників, поліпшення показників. Демонстративно звільнили одного із співробітників. Результат не забарився — звільнений примудрився знайти нову роботу і перетягнути до себе найтямущіших людей, за ними пішли й клієнти. Загалом, якщо є приз геніям мотивації, то я знаю, кому його вручати. © Підслухано / Ideer
• Мене звільнили через те, що подав клієнтці мало соусу. Вона зателефонувала, нажалилася на мене і заявила, що я відмовився дати їй добавку. Найімовірніше, це був лише привід, адже я обурювався щодо умов роботи. © Zadojla / Reddit

• Мені не подобалися обіди, якими нас годували на роботі. Якось віддала свій обід мамі і попросила її принести мені щось інше поїсти. І мене за це звільнили. Зважаючи на все, вирішили, що я краду їжу. © theonlyblackredditor / Reddit
• Звільнили, бо не здав $20 на подарунок начальнику. Мені було 17, я заробляв $6,75 на годину, а моя мама нещодавно втратила роботу, і начальство чудово про це знало. © h***osputo/Reddit
• А мене турнули через те, що я надто швидко працював, а у вільний час сидів. Я касир на АЗС. Запитав у менеджера, чому я маю стояти, навіть коли клієнтів немає. Він відповів, що це, мовляв, професійно. Я не втримався і ляпнув: "Тоді чому ви весь час сидите у своєму кабінеті?" © CelebrationBrief4184 / Reddit

• Влаштувалася одного разу на роботу в офіс. Наприкінці першого дня в туалеті закінчилися паперові рушники, про що я й повідомила менеджеру. Це почула начальниця компанії. Накричала на мене, сказала, що паперові рушники для клієнтів, а працівники ними користуватися взагалі не повинні, це марнотратство. Отак мене звільнили після першого дня роботи. Через паперові рушники. © Підслухано / Ideer
• Працювала буфетницею. Якось одного студента не вистачило грошей на обід. Ну, я й доплатила. Мене виставили майже миттєво. © saywhat1206 / Reddit
• Перша робота мене цілком влаштовувала. Взяли стажером-тестувальником ПЗ у велику компанію. Гроші там крутились. Відпрацювала 2 роки. Конфліктів ні з начальством, ні з колегами не було. Я не гуляла, лікарняні не брала, працювала нормально. Якось мене викликали в коридор поговорити. Великий замовник відмовився спонсорувати проект, начальство вище наказувало скорочувати штат. Мовляв, без образ, ти молода, розумна, ти ще собі знайдеш роботу. І дали у конверті зарплату за 4 місяці, не образили. Але як я ревіла та переживала! © Катерина / ADME

• Ми з друзями працювали кур'єрами в одній піцерії. Якось я посварився із сином власника. Той нас усіх тут же звільнив і заявив, що таких співробітниць усюди хоч греблю гати. А через 3 тижні я побачив прекрасне – власник розвозив піцу на своїй крутій спортивній тачці. © TurdPartyCandidate/Reddit
• Працювала по 60 годин на тиждень і вирішила будь-що знайти спосіб скоротити кількість роботи. Переглянула процедури, що діють, навчилася макроси писати, спростила все. Колись жахливий бюрократичний процес почав працювати як годинник. Підсумок: мене звільнили, тому що вся схема і без людини тепер добре функціонує. Дооптимізувала. © Підслухано / Ideer
• Я влаштувалась касиром у продуктовий на неповну зайнятість, а за фактом постійно працювала понад 50 годин на тиждень. Нарешті набралася сміливості і сказала начальнику, що мене взагалі брали на 20-годинний робочий тиждень, 30 годин — це стеля. Він відразу звільнив мене «через небажання працювати і невдячне ставлення». © Ronjanitan / Reddit

• На роботі начальники змінилися, коли я повідомила, що ненадовго піду в декрет. З чоловіком домовилися, що через 2 місяці в декрет піде він, бо його зарплата в 4 рази менша за мою, і ми на неї не проживемо. І ось через 3 місяці я повернулася на роботу, повна сил та бажання творити. І мене звільнили. За те, що в декреті силує чоловік, а я, виявляється, нізащо не ставлю інститут сім'ї. Це мені нашіптали на вушко, офіційно причина інша: можна сказати, відповіла за одвірок свого підопічного, який він припустив, поки мене не було. Я ось сиджу і намагаюся зрозуміти. Тобто дружині в декрет йти - це погано, але якщо чоловік іде - теж погано? А що тоді гаразд? Чи не народжувати взагалі? З народження найняти няню? Чи це тільки в мене таке обмежене керівництво? Сподіваюся, із новою роботою пощастить більше. © Підслухано / Ideer