Доля дитячої залізниці: лучани з експертами дослідили локацію (фото)

У Луцьку досліджували дитячу залізницю, аби зрозуміти, що і як там можна покращити.

14 листопада у Луцьку відбувся воркшоп за участі експертів та урбаністів, на якому збирали інформацію, щоби сформувати ідеї та бачення нового простору дитячої залізниці. 

Так, у перший день воркшопу досліджували потенціал легендарної Луцької дитячої залізниці.

Архітектор, урбаніст, міський дослідник, асистент програми Урбаністики та повоєнної відбудови Київської школи економіки, проєктний менеджер Martin Duplantier Architectes Павло Білик проанонсував механізми підготовки таких проєктів і залучення громади до такої діяльності.

«Сьогодні ми говоримо про те, чим це середовище є хорошим/поганим, кому цінним. Сьогодні ми не будемо говорити про те, що там можна зробити чи покращити, ми зберемо інформацію про те, яка ситуація там зараз. А вже згодом шукатимемо відповіді на ті проблеми, які ідентифікуємо сьогодні», – розповів урбаніст.

Керівник проєкту Urban Vison Lutsk Лідія Гонтар розповіла журналістам сайту новин Луцька і Волині «Конкурент», чому перш, ніж працювати над ідеями, збирають усю інформацію про локацію.

«У першу чергу у нас відбувається аналіз наявного стану ділянки, адже важливо зрозуміти, хто проживає, хто користується, який стан, чи захаращено, чи ні, які ризики має ця ділянка, небезпеки, які переваги і плюси, який є її потенціял. Тому сьогодні більше про аналіз наявного стану. 

Завтрашній день буде більш творчий, де лучани зможуть ділитися своїми ідеями стосовно дитячої залізниці. 

Тобто перш, ніж сформувати якусь ідею, потрібно зрозуміти, на чому. Важливо враховувати коментарі експертів про те, що десь втручатися неможливо, де певні обмеження і де деякі нехай навіть фантастичні ідеї втілити не можна на цьому місці», – розповіла Лідія Гонтар.

Згодом присутні вирушили на польове дослідження: вийшли на ділянку уздовж залізниці, стостерігали за життям цієї території та фіксували й аналізували стан ділянки та контексту.

Серед експертів висловився й завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ ім. Лесі Українки Володимир Радзій. Він розповів, що добре знайомий з цією місциною з молодості, а тепер водить своїх студентів сюди для вивчення рослин. Науковець поділився однією з роблем, які існують: території мають різні види користування, що ускладнює зміни (якщо такі звісно будуть, – ред.)

Великий пласт ділянки був ботанічним садом, тож кардинальна перебудова тут заборонена законом.

«Ми знаходимося на ділянці, яка має кілька видів використання. Це державні землі – Укрзалізниця, бо, згідно з земельним кадастром, землі ще не передали в комунальну власність. По-друге, ми знаходимося на території природо-заповідного фонду: щось змінити тут досить важко, тут висаджували багато представників флори зі всього світу.

В той же час на одному з берегів ви можете побачити, що забудова підступає все ближче до річки. Чи встановлені межі території, невідомо», – розповів завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ ім.Лесі Українки Володимир Радзій.

По поверненню з польового дослідження лучани зібралися, аби опрацювати результат, зафіксувати дані, створити мапу існуючого зонування та обговорили проблемні точки та точки зросту ділянки.

15 листопада відбудеться продовження воркшопу, де перейдуть до створення ідей для змін і поліпшення території.

*Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують Urban Reform, ORG Permanent Modernity та ГО «місто.ребут» за ініціативи платформи Платформа «Алгоритм дій» І Algorytm NGO та за сприяння Луцької міської ради.