618 мільярдів збитків: як війна знищує екологію Луганщини
618 мільярдів збитків: як війна знищує екологію Луганщини
Війна Росії проти України руйнує не лише міста, а й довкілля. Ліси горять, землі забруднюються, річки потерпають від токсинів. Про масштаби екологічної катастрофи та боротьбу за природу в умовах окупації виданню ТРИБУН розповів Максим Якунін, заступник начальника Державної екологічної інспекції в Луганській області.
– Які екологічні проблеми Луганщини загострила війна? Що постраждало найбільше — ліси, річки чи ґрунти?
– Найбільше внаслідок військової агресії страждає земельний фонд Луганської області. Внаслідок руйнувань будівель, споруд та промислового устаткування станом на сьогоднішній день загальна площа засміченої території складає майже 6,5 мільйонів квадратних метрів. Шкода, завдана довкіллю, розрахована на підставі відповідної Методики і складає майже 315 мільярдів гривень.
Також через масштабні лісові пожежі на території області знищено лісові масиви на площі понад 43 тисячі гектарів. До атмосферного повітря потрапило забруднюючих речовин масою понад 31 мільйон тонн, а завдані збитки складають майже 300 мільярдів гривень.
Знищені ліси Луганщини – це біль для будь якого природоохоронця, а для нас — помножений стократ. Щорічно співробітники Інспекції брали участь у посадці лісів. Виходить що окупантами знищено багаторічну працю кожного співробітника Інспекції.
– Який випадок екологічної шкоди від війни ви вважаєте найкритичнішим?
– Загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, Інспекцією розраховано збитки, завдані довкіллю, за 107 фактами. Кожен випадок дуже негативно впливає на довкілля, але за масштабами - це лісові пожежі на території лісів поблизу міста Кремінна та міста Сіверськодонецьк. Найбільші за площею засміченні території через руйнування споруд та устаткування – це території Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке Об`єднання Азот”, ПрАТ РКТК, ТОВ “Лисичанський пивоварний завод”, а також територія ПС 500 кВ “Кремінська” з заходами ПЛ 500 кВ Донбаська-Донська та ПЛ 220 кВ Кремінська-Ювілейна, Луганська область (Кремінська підстанція), яку начальник Інспекції Анатолій Гацько обстежив одразу після деокупації у 2022 році.
– А як ви оцінюєте збитки? Які суми вже є?
– Збитки розраховуються Інспекцією відповідно до новітніх методик, які розроблені та набрали чинності відразу після початку повномасштабної військової агресії Росії. Як приклад - Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди затверджена наказом Міндовкілля від 13.04.2022 № 175, зареєстрованим в Мін'юсті 16.04.2022 за № 433/37769, на підставі якої розраховано шкоду внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря через лісові пожежі.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України Інспекцією розраховано збитки, завдані довкіллю, за 107 фактами на загальну суму 618 125 961,353 тис. грн, серед яких:
- 45 фактів засмічення земель, загальна сума завданої шкоди 314 812 338,687 тис. грн (площа засмічених земель, 6 465 455 тис. м2);
- 9 фактів забруднення атмосферного повітря внаслідок масштабних лісових пожеж на площі 43 472,38 га, загальна сума завданої шкоди складає 298 416 403,111 тис. грн;
- 38 фактів забруднення атмосферного повітря внаслідок пожеж об’єктів промисловості та життєзабезпечення, а також закладів освіти та охорони здоров’я, загальна сума шкоди складає 43 137,103 тис. грн. (загальна площа згорілих споруд 124 330 м2);
- 4 факти забруднення атмосферного повітря внаслідок розгерметизації об’єктів газотранспортної системи (горіння природного газу) загальною масою 8 019,96 т, загальна сума шкоди складає 324 711,905 тис. грн.
- 11 фактів засмічення водних об'єктів внаслідок потрапляння уламків мостових переправ та споруд масою 16 656, 350 кг, загальна сума шкоди складає 4 529 370,547 тис. грн.
– Чи вдається відстежувати екологічну ситуацію на окупованих територіях? Як ви це робите?
– Через тимчасову окупацію території, для фіксації фактів завдання шкоди довкіллю, Інспекція в рамках співпраці використовує інформацію, надану Державним космічним агентством України, а також отриману від органів місцевого самоврядування. Для постійного моніторингу даної території також використовуються інформаційні ресурси (Європейська інформаційна система про лісові пожежі (European Forest Fire Information System, EFFIS), Open Foris, NASA FIRMS, та інші).
– Чи залучаєте місцевих жителів і волонтерів до збору даних про шкоду природі?
– Для збору даних про шкоду довкіллю Інспекція співпрацює як з місцевими жителями, так і з органами місцевого самоврядування, підрозділами ГУНП в Луганській області та ЗСУ. Наприклад, обстеження територій постраждалих фермерських господарств в селі Невське здійснювалося за інформацією, наданою місцевими мешканцями та керівництвом підприємств.
– Що сталося із заповідниками та лісами Луганщини через війну? Чи є втрати, які не відновити?
– На підставі отриманих нами даних, з початку бойових дій окупантами частково знищено території природно-заповідного фонду, а саме - Національний природний парк “Кремінські ліси”, створений указом президента України від 10.09.2019 року № 678/2019, Гідрологічний заказник місцевого значення “Кремінські каптажі”, створений рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 17.03.1994 № 15/11 та частина Луганського природного заповідника “Трьохізбенський степ”.
Довкілля Луганщини заплатило надвисоку ціну: деякі природні процеси вже неможливо відновити, а деякі, такі як висадка лісу та порубка пошкодженого лісу, на такій площі займуть не один десяток років. Першочергове завдання після деокупації - це відновлення лісів Луганщини. Це буде достатньо складний та тривалий процес. Наше завдання - не допустити, щоб замість пошкодженого пожежами лісу не вирубали вцілілий, а також постійний контроль за станом водних об’єктів області, оскільки очисні споруди було знищено загарбниками.
– Як вибухи й обстріли забруднюють природу Луганщини токсинами? Чи можете це перевірити?
– На жаль, наразі проведення інструментально-лабораторного контролю водних об’єктів Луганщини унеможливлюється у зв’язку з тимчасовою окупацією території та відсутністю доступу до даних водних об’єктів, оскільки ця територія або замінована, або постійно прострілюється ворогом. За найменшої можливості відібрати проби з тієї ж річки Сіверський Донець, спеціалісти Інспекції без вагань це зроблять.
– Наскільки сильно постраждали річки й озера Луганщини від бойових дій? Чи є конкретні дані?
– Інспекцією нещодавно здійснено розрахунок розмірів завданих збитків, заподіяних водному об’єкту - річці Сіверський Донець - внаслідок засмічення корпусами та уламками бойової техніки, військового спорядження та устаткування. Це засмічення стало наслідком спроб збройних формувань російської федерації форсувати річку поблизу с. Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області. Сума шкоди склала понад 333 мільйонів гривень. Також через руйнування мостових переправ загальна сума збитків, заподіяних водним об'єктам Луганщини, на сьогоднішній день становить понад 4,5 млрд грн. До водних об’єктів потрапило 16 656, 350 кг уламків.
– Річка Сіверський Донець у зоні бойових дій. Які її втрати і чи реально її врятувати?
– Так, майже всю шкоду завдано саме річці Сіверський Донець. Для більш точного визначення масштабу її забруднення необхідний безпечний доступ для здійснення інструментально-лабораторного контролю. Очищення - це дуже тривалий процес, і для оцінки, на превеликий жаль, на сьогодні недостатньо інформації про її стан.
– Скільки часу потрібно Луганщині, щоб відновити довкілля після війни?
– Як було вже сказано, довкілля Луганщини заплатило надвисоку ціну, деякі природні процеси вже неможливо відновити, а деякі - такі, як висадка лісу та порубка пошкодженого лісу, - на такій площі займуть не один десяток років. Що стосується тривалості цієї роботи, - зараз сказати досить складно, оскільки ми не маємо 100 відсотково підтвердженої інформації, яких руйнувань зазнала Луганщина. Але навіть на тимчасово окупованій території ми продовжуємо фіксувати злочини РФ проти довкілля. На жаль, їх стає тільки більше.
– Ви підтримуєте наших військових. Розкажіть, як почалася ця частина вашої діяльності?
– Так, з першого дня повномасштабного вторгнення наш колектив власними зусиллями допомагає військовим. З перших днів наші співробітники плели маскувальні сітки, готували їжу, допомагали переобладнувати автомобілі, які потім йшли в найгарячіші бойові точки. Передавали продукти харчування й засоби гігієни нашим співробітникам, що пішли воювати.
Наш керівник, Анатолій Гацько, ще в 2014 році добровольцем вступив до лав добровольчого батальйону територіальної оборони «Айдар» - штурмового підрозділу Збройних сил України. Після звільнення з ЗСУ Анатолій Гацько повернувся до керівництва Інспекцією і разом з особовим складом продовжив виконувати свої функції в умовах, пов’язаних з ризиком для життя та безпосередньої близькості до лінії бойових дій. Проводили перевірки на лінії розмежування в таких містах, як Попасна, Станиця Луганська, Щастя та інші. Разом зі своїми побратимами вони створили громадську спілку ветеранів АТО Луганської області, яка опікувалася ветеранами, допомагала членам їх родин, діючим військовослужбовцям з нашої області. В основному це була допомога в лікуванні ветеранів, організація поховань, встановлення пам’ятників. Також надавалася допомога в захисті прав та інтересів ветеранів і членів родин загиблих Героїв, діючих військовослужбовців. В перший же день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Анатолій Гацько знову взяв зброю, хоча ще у 2017 році він був виключений з військового обліку через стан здоров’я та отримані поранення під час участі в АТО, й пішов воювати, але через декілька місяців знову був комісований через стан здоров’я й повернувся до Інспекції. Після повернення пан Анатолій зосередив свої зусилля саме на допомозі нашим військовим. Він підтримав й долучився до ініціативи нашого колективу. Завдяки йому вдалося залучити міжнародні організації, й загальними зусиллями з початку війни ми передали на фронт 10 автомобілів високої прохідності (Hyundai Santa FE, Suzuki Grand Vitara, Ford Edge, Ford RANGER, Dodge Nitro, Kia Sportage, Land Rover Discovery, ВАЗ 2109 - 2 авто, ВАЗ 2121 НИВА), останній автомобіль передано ось буквально на початку цього року.
Перед кожною відправкою здійснюється обов’язковий ремонт автомобілів, їх перефарбування, доукомплектування запасними шинами, інструментом для ремонту. Періодично здійснюється ремонт цих авто. Також здійснюється повна заправка автомобілів паливом для транспортування їх до підрозділів ЗСУ. Транспортування авто, як й уся наша допомога, доставляється знову ж Анатолієм Гацько й деякими нашими спеціалістами. Зокрема я також неодноразово брав в цьому участь. Під час цих поїздок ми також обстежуємо території та збираємо матеріали для розрахунку збитків.
Крім того, за цей час нами передано комплекти інструментів для ремонту автомобілів, ємності для збереження палива, генератори та мастила для них, окопні пічки для обігріву бліндажів, гумовий моторний човен з електродвигуном, квадрокоптери, один з яких обладнано камерою нічного бачення, комплекти супутникових телефонів з пакетами зв’язку, комплект супутникового зв’язку «Старлінк», рації, монітори з великою діагоналлю (телевізора), спальні мішки, каремати, різноманітне військове та медичне спорядження для облаштування польових шпиталів (шоломи з високим рівнем захисту, бронежилети, плитоноски, турнікети, тактичні окуляри, ремені, кобури тощо), також комплекти військового одягу (бушлати, штани), натільна білизна, різноманітний будівельний інвентар (лопати, топори тощо), міношукачі та багато іншого. Постійно передаються продукти харчування та засоби гігієни. Також передано в користування військовослужбовців автомобіль Інспекції, який отримано як благодійну допомогу від міжнародної організації, та здійснюється регулярний ремонт цього авто. За весь час автомобіль побував на різноманітних бойових напрямках: Луганському, Донецькому, Миколаївському.
Також наші співробітники продовжують у вільний час разом з волонтерськими організаціями Волонтерський рух «МИ ТУТ», Міжнародний Благодійний Фонд «Інноватор Хелп» займатися виготовленням маскувальних виробів (кавери на шолом), в’язанням шкарпеток, сидушок, бафів, маскувальних сіток, окопних свічок та консервації, які потім передаються до підрозділів ЗСУ. Надавалася допомога дітям-сиротам, які було переміщено з зони бойових дій.
– Кому саме ви допомагаєте – конкретним бригадам чи всім, хто звертається?
– В основному уся наша допомога надається нашим співробітникам, які зараз проходять військову службу, а також тим військовослужбовцям, яких ми знаємо особисто, тим, хто воював з нашим керівником ще з 2014 року, хто виконував з ним та з іншими нашими колегами бойові задачі. Хоча й ми не приховуємо, що допомагаємо військовослужбовцям, але й ми ніколи й не оголошували публічних зборів, вся наша допомога - це добровільна ініціатива окремих членів нашого колективу, й звісно, що наша допомога не безмежна, оскільки ми витрачаємо на це власні кошти, час і зусилля. Й ми дуже вдячні тим міжнародним організаціям, яких долучив наш керівник.
– На що пішов ваш найбільший збір для військових?
– Найбільший збір був закритий на придбання одразу трьох автівок, дві з яких передано до 111 бригади ТРО, та одну для «Кракену».
– А який був крайній?
– Нещодавно Інспекцією передано ще одне авто для 35-ї окремої бригади морської піхоти та повністю відновлено автомобіль для 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджіхана. Це з крупного. З незначного - передали дріб для виготовлення набоїв для збиття ворожих дронів, що допоможе зберегти життя наших військових.
– Чи долучаєтеся ви до гуманітарних проєктів, наприклад, прибирання територій від сміття чи наслідків обстрілів?
– Співробітники Інспекції регулярно долучаються до різноманітних природоохоронних заходів, таких як участь у висадці дерев м. Дніпро, сквер Металургів та у висадці дерев Пʼятничанський парк м. Вінниця – екоакція «Шевченко єднає Україну», та долучаються до різноманітних акцій-суботників, направлених на прибирання прибережних смуг та парків спільно з екоактивістами м. Кам’янське та участь у соціальному тімбілдінгу «Краса міста в наших руках» від Червого Хреста. Амур-Нижньодніпровська районна організація товариства Червоного Хреста ініціювала проведення акціі-суботника на житловому масиві «Ломівський», території біля водойми річки Дніпро. Також інспектори добровільно долучаються до допомоги в ліквідації наслідків ворожих обстрілів. Останній раз був в м. Суми цього року.
– З якими викликами у роботі ви стикаєтеся на сьогоднішній день?
– Основна проблема - в тимчасовій окупації території, оскільки це унеможливлює оцінити масштаби завданої окупантами шкоди довкіллю на всі сто відсотків. Деокуповані населені пункти потрапляють під ворожі обстріли, тому тривалий час перебування там несе підвищену загрозу життю та здоров’ю й унеможливлює здійснення інструментально-лабораторного контролю.
– Яка зараз ваша основна місія?
– Робота Інспекції не припинилася ні на хвилину. В умовах війни ми вимушені були підлаштуватися та перевести роботу в дистанційний режим. З початку повномасштабного вторгнення РФ наш начальник Анатолій Гацько, а також деякі співробітники взяли в руки зброю та пішли на фронт добровольцями. Більшість співробітників Інспекції не покинули територію України. Робота Інспекції з набранням чинності новітніх методик, направлена як на фіксацію злочинів РФ проти довкілля, так і на допомогу нашим військовим.
Музика для почуттів та роздумів: Дмитро Смирнов зіграв яскравий концерт (фото, відео)
«Треба не всякой х*йньой заніматься»: Лесь Подерв'янський подарував миколаївцям заряд оптимізму (фото, видео)
Центральний стадіон Миколаєва готують до нового сезону
Іспанське кохання на сцені: у миколаївському театрі розповіли про нову постановку
У центрі Миколаєва підпалили військовий мікроавтобус – підозрюють підлітків
У Миколаєві розпочала роботу сесія міськради: питання про продаж 111 об'єктів на порядку денному немає (трансляція)
«Фольксваген» перекинув «Форд» у центрі Миколаєва: перекрито рух проспектом, величезний затор (відео)
На сонячному боці вулиці: у Миколаївському музеї виступили музиканти Acoustic Band
100 мешканців виїхали через війну до Чехії: як живе село Богемка на Миколаївщині