Кометні кулі, або глобули, вперше виявлені у 1976 році, мають слабке світіння, що робить їх складними для спостереження на астрономічних зображеннях. Ці структури формуються за певних умов, передусім під впливом радіаційного тиску від сусідніх зір або вибухів наднових. Саме тому, вони становлять для науковців підвищений інтерес.
Що нам відомо про ці космічні об'єкти
Попри свій кометний вигляд, кометні глобули – це щільні хмари газу й пилу, відмінні від справжніх комет. Однак точний механізм їхнього формування залишається предметом постійних наукових досліджень.
- Освітлення молекулярного водню молодими гарячими зорями всередині цих сферичних хмар надає червонуватого відтінку на зображеннях у ближньому інфрачервоному діапазоні, що сприяє неземному вигляду цих куль та їхніх хвостів.
- Крім того, ці регіони містять достатньо пилу й газу, щоб сприяти народженню нових зірок, які з часом змінюють свої характеристики перед розсіюванням у космосі.
- Більшість кометних глобул розташовані в Гамма-туманності, в ядрі якої, як припускають, міститься пульсар – залишок вибуху наднової.
- Ця космічна подія, ймовірно, відіграла вирішальну роль в утворенні цих куль, оскільки в околицях туманності виявлено понад 30 таких структур.
"Рука Бога"
Однією з таких кометних глобул є "Рука Бога", яка вирізняється своїми вражаючими розмірами: діаметр ядра становить 1,5 світлових роки, а хвіст - 8 світлових років. Її розірваний вигляд, що нагадує простягнуту руку, яка тягнеться до далекої галактики, додає їй чарівної привабливості.
Хоча "Рука Бога" може викликати почуття благоговіння й краси, її формування є доказом складної взаємодії між зоряними процесами й космічними явищами. Науковці будуть надалі вивчати такі структури розкриваючи все більше загадок і таємниць нашого Всесвіту.
