Траса "Миколаїв-Херсон" - лотерея на виживання: окупанти все частіше атакують авто дронами

На трасі «Миколаїв–Херсон» значно зросла кількість атак російських дронів на цивільний транспорт, що вже призвело до жертв та поранень. Попри зусилля військових і влади щодо захисту доріг, повну безпеку забезпечити неможливо, і кожна поїздка в регіон залишається ризикованою.

Про це повідомляє видання «Вгору ».

Вікторія Цаларунга, мешканка Херсона, щотижня їздить з Миколаєва додому, попри вмовляння чоловіка не ризикувати. У її сім’ї двоє дітей – немовля і 12-річний син. Півтора місяця тому жінка помітила на дорозі спалені автомобілі й серйозно замислилася про безпеку. Вони придбали детектор дронів – невеликий прилад, який подає сигнал при наближенні безпілотника. За цей час пристрій уже тричі спрацьовував на трасі «Миколаїв–Херсон». В одному з випадків Вікторії довелося розігнати автомобіль до 180 км/год, щоб відірватися від невідомого дрона, який почав знижуватися над дорогою.

Подібні історії перестали бути рідкістю. Мешканці та журналісти повідомляють про дедалі частіші випадки появи дронів на трасах, що ведуть до Херсона. У соцмережах з’являються десятки відео та публікацій про спроби атак, а відомі херсонці відкрито попереджають про небезпеку. Журналіст Іван Антіпенко писав, що «Херсон фактично беруть у дронове кільце, заїзд, виїзд і перебування в якому стають дедалі небезпечнішими».

Російські військові та афілійовані з ними телеграм-канали відкрито заявляють про плани атакувати транспорт, включно з цивільним. У червні в одному з таких каналів писали: «Траса Херсон–Миколаїв… Скоро цей маршрут буде в один кінець і далеко не в кращий бік». Серед згаданих небезпечних ділянок – дорога Посад-Покровське–Чорнобаївка. В інших публікаціях прямо йдеться: «Вся техніка, що рухається у напрямках до та з Херсона, буде знищуватися… Будь-який рух транспорту вважатиметься законною ціллю».

Офіційна статистика

За даними Херсонської обласної прокуратури, кількість атак дронів на цивільні авто різко зросла. Якщо у 2023 році було зареєстровано лише 1 такий випадок, а у 2024-му – 8, то за перші сім місяців 2025 року – вже 17. Унаслідок атак загинув один чоловік, 23 отримали поранення. Прокуратура зазначає, що це лише офіційно задокументовані факти, і реальна кількість атак може бути значно більшою.

«Зростання атак у 2025 році вказує на ознаки системних і цілеспрямованих дій армії РФ, спрямованих на знищення логістики, ускладнення евакуації та пересування громадян, а також роботи екстрених служб», – повідомили у відомстві.

Думка військових та експертів

Речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин повідомив, що щодня на Херсонському напрямку Росія застосовує близько 200–250 FPV-дронів. Для порівняння: по всій лінії фронту ця цифра сягає 3200 на добу. За його словами, зафіксовані випадки застосування безпілотників на окремих ділянках траси до Миколаєва, але назвати це масштабною тактикою поки зарано – дальність польоту більшості FPV обмежена.

Однак військовий аналітик і колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначає, що дальність дронів у 15–20 км дозволяє їм долітати з лівого берега навіть до Чорнобаївки. Росіяни дедалі частіше використовують нові моделі з більшою дальністю, що дає змогу атакувати й віддаленіші ділянки доріг.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов вважає, що удари по цивільному транспорту – це частина тактики блокади Херсона без фізичного захоплення території: «Дрони роблять рух трасами неможливим, фактично відрізаючи місто».

Відповідь влади та оборони

В обласній військовій адміністрації підтверджують зростання активності дронів на дорогах. За словами в.о. начальника управління комунікацій Херсонської ОВА Ельвіни Османової, вживаються заходи з інженерного та фізичного захисту трас, але деталі не розголошуються.

У Херсонській міській військовій адміністрації повідомили, що встановлюють антидронні сітки, зокрема на окремих ділянках доріг. Заявлено, що планується придбати додаткові сітки для перекриття ключових транспортних артерій. Одночасно посилюються системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та працюють мобільні групи зі знищення безпілотників.

Волошин підкреслює: ефективний захист доріг можливий лише за комплексного підходу — поєднання РЕБ, фізичних бар’єрів, сіток і «тунелів». Проте стовідсоткової гарантії немає: «Дрони швидко адаптуються. Щойно вигадується засіб захисту, з’являється нова тактика або технологія, щоб його обійти».

Ризики для мирних жителів залишаються

Експерти застерігають, що навіть за активного захисту один дрон із десяти, який досяг цілі, вже створює серйозну загрозу. Часто безпілотники атакують перші-ліпші цілі — цивільні авто або заправки, якщо не вдається знайти військовий об’єкт.

У таких умовах, за словами місцевих жителів, кожна поїздка до Херсона чи назад стає лотереєю, а траси — потенційним полем бою.