Службу розформовано: хто тепер займається пошуком зниклих безвісти

Кабмін перерозподілив функції служби Уповноваженого з питань зниклих безвісти. Схоже, це змінить пошук тих, хто безслідно зник під час війни.

Реєстр – не єдине досягнення

Чутки про можливу ліквідацію служби Уповноваженого з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, почали циркулювати ще влітку приблизно в десятих числах серпня. І одразу в Мінреінтеграції, за якого функціонувала служба цього уповноваженого, інформацію уточнили, запевнивши, що на міжвідомчій нараді обговорювалося питання не про ліквідацію, а про делегування функцій Уповноваженого трьом іншим установам. Зокрема, МВС, яке і так має відношення до ведення Реєстру осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, повністю відповідатиме цьому реєстру. Міноборони, що має доступ до зони бойових дій, займатиметься пошуком тіл загиблих, а Координаційний штаб з питань проведення з військовополоненими, який тісно співпрацює з ГУР, - поверненням тіл, що зникли безвісти. У міністерстві це пояснили тим,

А 25 серпня у Координаційному штабі під час зустрічі з сім'ями військових та цивільних також згадали про можливий перерозподіл повноважень посади Уповноваженого. При цьому присутні запевнили, що це має значно покращити процес пошуку зниклих безвісти. Крім того, на сайті МВС серед підрозділів структури зазначено "Управління з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин", хоча поки що воно не містить жодної інформації.

Пізніше, 12 вересня, Кабмін прийняв ухвалу №975 про перехід Секретаріату уповноваженого у підпорядкування МВС. А 19 вересня самого уповноваженого Олега Котенка звільнили з посади.

Нагадаємо, що посада Уповноваженого по особах, які зникли безвісти за особливих обставин, та його секретаріат було створено у квітні минулого року при Мінреінтеграції. Необхідність у такій службі вже у перші місяці повномасштабної війни стала очевидною – у багатьох українців почали зникати рідні, і виникла потреба у професійній допомозі при пошуку їх.

У травні Уповноваженим призначили відомого активіста патріотичного руху, учасника бойових дій Олега Котенка, який ще з 2015 року займався зі своїми товаришами на громадських засадах пошуком безвісти зниклих військових та цивільних, обміном та звільненням заручників у зоні проведення АТО та на час пошуком тіл загиблих, а також поховань на тимчасово окупованих територіях.

Протягом року роботи службі Уповноваженого вдалося:

- організувати 16 передач тіл загиблих, повернувши загалом 869 тіл;

- створити 7 спеціальних груп з пошуку тіл, речей та документів загиблих; ці групи здійснили понад 50 виїздів на деокуповані території та ексгумували понад 700 тіл, речей та документів;

- розшукати та повернути для поховання понад 3 тис. тіл загиблих із зон бойових зіткнень;

- відкрити майже 14 тисяч справ щодо розшуку зниклих безвісти людей;

- запустити у травні цього року Єдиний реєстр осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. І вже незабаром після старту в цьому реєстрі було підтверджено близько 23 тисяч осіб, які вважаються зниклими безвісти внаслідок воєнних дій.

Юридичні нестиковки

Ця справа викликала резонанс у суспільстві мабуть через те, що його супроводжує певна недомовленість і начебто замовчування чогось: може, Котенко та його команда не справлялися з роботою чи є інші причини? Понад те, виникли ще й юридичні нестиковки.

"Ще до прийняття вищезгаданої постанови правозахисна коаліція "Україна. П'ять ранку" закликала не перерозподіляти функції Уповноваженого з питань зниклих безвісти між правоохоронними та мілітарними органами. А у разі, якщо такий перерозподіл і відбудеться, то він має бути обґрунтованим, супроводжуватись відповідними змінами до Закону "Про правовий статус осіб, які зникли безвісти за особливих обставин", передбачатиме визначення суб'єкта, який відповідатиме за підтримання постійного зв'язку з рідними осіб, які зникли безвісти в умовах збройної агресії проти України. Тобто до ухвалення постанови парламент мав ухвалити зміни до профільного закону. Але цього не сталося", - пояснюють у  Центрі прав людини ZMINA.

А  директор з адвокації цього Центру Олена Луньова  вважає це рішення уряду суто політичним. Вона нагадує, що функції Уповноваженого досить широкі та визначені законом "Про правовий статус осіб, які зникли безвісти за особливих обставин". Наприклад, саме Уповноважений згідно із законом відповідає за освіту та координацію пошукових груп (гуманітарних місій). Їхня діяльність має бути спрямована на пошук осіб, які зникли безвісти за особливих обставин, їх останків, розшук та фіксацію місць поховання таких осіб, проведення вилучення тіл померлих (загиблих) осіб та вивезення їх останків. Правозахисниця каже, що цей функціонал не можна передати до Міністерства оборони без зміни закону.

"Абсолютно штучний має вигляд виділення щодо формування та реалізації державної політики у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права, за які відповідає Мінреінтеграції, питання розшуку зниклих безвісти, яке наразі передано МВС. Але це політичне рішення, що дає МВС формальне право створити відповідну посаду у своїй структурі" , - зазначає  Олена Луньова.

За її припущенням, Кабмін, ймовірно, саме з ініціативи МВС, ГУР та Міноборони вирішив прибрати "цивільну" посаду, на якій, згідно із законом, чиновник має відповідати за низку питань, пов'язаних із зниклими за особливих обставин - і цивільними. та військовими.

"По суті, розпилення повноважень Уповноваженого за рішенням уряду, що суперечить закону, викликає найбільше обурення. Важливо сказати, що з сім'ями зниклих безвісти жодних консультацій щодо такого рішення не проводилося. Більше того - жодних публічних пояснень і обґрунтування такого рішення з боку уряду не було. Нас усіх як суспільство просто поставили перед фактом: рішення ухвалене", - каже  правозахисниця.

А найгірше, за її словами, те, що після передачі посади Уповноваженого у МВС взаємодія із родичами може суттєво ускладнитися. Правоохоронці, ймовірно, суттєво обмежать доступ до будь-якої інформації про зниклих та їх розшук. Крім того, раніше сім'ї зниклих могли отримувати інформацію безпосередньо від Олега Котенка, але є сумніви, що вони матимуть можливість так само легко спілкуватися з МВС чи Міноборони.

Ще один ризик, вважає вона, - це те, що у правоохоронців та військових можуть просто не дійти руки до пошуків зниклих безвісти цивільних.

Загалом, що дасть переформатування служби Уповноваженого зниклих безвісти, поки, схоже, не знає ніхто. Тим часом Олег Котенко, який став безробітним, обіцяє продовжити роботу з пошуку зниклих людей - як раніше, на громадських засадах.

korrespondent.net