До пам’ятника Шевченку в Миколаєві прийшли і опозиція, і влада. Щоправда, окремо одна від одної

9 березня в Миколаєві відбулися заходи, присвячені 199-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. За усталеною місцевою традицією, якої дотримуються вже кілька років, влада й опозиція провели свої пам’ятні заходи окремо одна від одної, щоправда, у зворотній послідовності – спочатку опозиція, потім влада. Обидва заходи відбулися біля пам’ятника Тарасу Шевченку, що навпроти Палацу культури «Будівельників».

О 10:00 свій мітинг розпочали представники опозиції. Традиційними учасниками мітингу були ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», Народний рух України, а також партія «Реформи і порядок» і Конгрес українських націоналістів. Цього разу в мітингу, присвяченому Шевченкові, взяли участь і активісти партії «УДАР». Попри співпрацю цієї партії з об’єднаною опозицією, упродовж тривалого часу активістів «УДАРу» не було видно на опозиційних мітингах у Миколаєві. Натомість прапорів «Фронту змін» над зібранням чомусь не спостерігалося, хоча окремі представники цієї політичної сили на мітингу були присутні.

На мітингу один за одним виступали головний рухівець Миколаївщини Юрій Диденко, голова обласної організації «Батьківщини», народний депутат України Роман Забзалюк, голова обласної організації ПРП, керівник фракції «Батьківщина» в обласній раді Станіслав Мартиросов, заступниця голови обласної організації «Свободи» Наталя Грудиніна, депутат обласної ради від «Фронту змін» Тарас Кремінь, його батько – відомий миколаївський поет Дмитро Кремінь, заступник голови обласної організації «УДАРу» Євген Шевченко.

Переважно промовці не стільки наголошували на важливості та актуальності заповітів Шевченка для сучасного народу України, скільки критикували чинну владу, називаючи її «українофобською», та закликали українців об’єднуватися в боротьбі з режимом. Відповідного змісту були й написи на плакатах, з якими стояли мітингувальники: «Режиму Януковича – ганьба!», «Янукович, досить ґвалтувати країну!», «Кримінальна сім’я, іди геть з України!», «Україні – волю, Юлі – волю!» тощо.

Після завершення мітингу опозиції біля пам’ятника Шевченку найідейніші опозиціонери прислухалися до заклику рухівця Діденка й пішли колоною вулицею, названою іменем поета, інші почали потроху згортатися та розходитися. У цей час біля пам’ятника вже почали збиратися представники влади, щоб провести свою церемонію покладання вінків та квітів.

Одразу після сповненої пафосу й патетики розповіді ведучої про внесок Шевченка в історію та культуру України всім учасникам заходу було надано право покласти вінки та квіти до Кобзаря. Першими це зробили перші особи міста та області: вінок від обласної влади несли заступниця голови ОДА Наталя Іванцова та заступник голови обласної ради Володимир Пащенко, а вінок від міської влади – секретар міської ради, виконувач обов’язків міського голови Володимир Коренюгін і перший заступник міського голови Юрій Андрієнко.