«Відповідальність перекладають на приватний бізнес»: на миколаївському терміналі прокоментували конфлікт із мешканцями

У четвер, 29 липня, генеральний директор Миколаївського комбінату хлібопродуктів Цой Ха Йонг та адміністративна директорка Наталія Ільчанінова провели пресконференцію, на якій озвучили свою позицію щодо конфлікту, який останнім часом виник довкола підприємства.

Суть конфлікту полягає в тому, що мешканці будинку по вул. Заводській, 35, розташованого поруч, скаржаться на діяльність термінала та вимагають їх відселення – тим більше, що раніше їм це обіцяли. Про цю обіцянку міської влади, озвучену ще у 2019 році й досі не виконану, вони нагадали на засіданні депутатської комісії 19 липня, а 22 липня перекрили дорогу, що веде до підприємства, чим ускладнили його роботу.

Адміністративна директорка МКХП Наталія Ільчанінова окреслила низку нюансів, які ускладнюють ситуацію і не дають вирішити її так, щоб результат задовольнив усі сторони – і бізнес, і мешканців, і міську владу.

По-перше, вона висловила думку, що ситуація політизується через участь у пікетах депутатів різних рад, які під виглядом підтримки місцевих жителів підштовхують людей до не зовсім законних дій.

По-друге, представники МКХП, за її словами, не самоусувалися від проблеми й брали участь у всіх засіданнях робочої групи, створеної міською владою після порушення питання відселення мешканців.

По-третє, діяльність МКХП не порушує жодного законодавчого акту України, і за цим ретельно стежать як корейські, так і українські консультанти.

- Корейська компанія «Posco International» направила консультантів, які працюють, зокрема, і в нашому штаті, і вони щодня та щогодини контролюють, як експлуатується термінал, який рівень шуму, пилу, технічні та пропускні можливості. Повірте, їхні вимоги та норми, встановлені корейським законодавством, є більш жорсткими, - зазначила адміністративна директорка.

По-четверте, мешканці промислової зони оточені цілою низкою підприємств державної та приватної форми власності, які працюють на території порту та за його межами вздовж житлових будинків. Однак крайнім у цій ситуації чомусь стає лише одне підприємство – МКХП.

По-п’яте – і це, за словами представників підприємства, ключовий момент – МКХП працює в промисловій зоні, якій понад сто років, і основною діяльністю якої є перевалка різних видів вантажів. Тому звинувачувати підприємство в тому, що через його роботу страждають мешканці прилеглих будинків, там вважають некоректним.

- Ще у 1979 році морський порт передав житлові будинки місту, що згодом стало підставою для передачі квартир у приватну власність. Наразі всі квартири перебувають у приватній власності, і питання проживання людей у промзоні виникло не сьогодні. Відповідно до зонінгу та Генерального плану ця територія належить до промислової зони, тобто будинки розташовані у припортовій зоні поруч із жвавою залізничною гілкою. Вони існують стільки ж, скільки і порт, і будувалися саме для працівників порту. 1979 рік – це не рік, коли сюди зайшло підприємство Posco. Я розумію дискомфорт мешканців, але тут ніколи не було парків чи скверів – тут завжди був порт, - сказала Ільчанінова.

Таким чином, вирішення проблем мешканців (які наразі вимагають одного – їх відселення з промислової зони) – це не лише питання приватного бізнесу. Для цього необхідна консолідація зусиль, зокрема місцевої та державної влади. Лише тоді можна реалізувати інвестиційний проєкт, про який говорять уже два роки.

- Щоб створити інвестиційний проєкт, про який ішлося на робочій групі, потрібно залучити до співпраці органи місцевої та державної влади, міністерства та власників підприємств. Між нашим підприємством і житловими будинками проходить залізнична гілка, а це означає, що необхідна участь «Укрзалізниці». За будинками розташовані порт і портові оператори. Було б добре, якби всі були зацікавлені у вирішенні цього питання. За такої зацікавленості його можна врегулювати так, щоб і людей переселити з промзони, і підприємства могли працювати безперешкодно, - додала Наталія Ільчанінова.

Водночас у разі подальшого загострення конфлікту існує ризик, що корейська компанія «Posco International» може залишити Україну. За словами Ільчанінової, це негативно вплине на міжнародні відносини України з Кореєю та завдасть удару по інвестиційному клімату як Миколаєва, так і країни загалом.