«Села заміновані, жителі – у заручниках»: як ЗСУ можуть деокупувати Кінбурнську косу

Що зараз відбувається на окупованій Кінбурнській косі? Чи важко її звільнити від російських військ і що для цього потрібно? Як живе Очаков, який окупанти обстрілюють із Кінбурнської коси майже щодня, дізнавався проект Радіо Свобода  «Новини Приазов'я» .

Українські ДРГ висадилися на Кінбурнській косі на південний захід від Херсона, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни за 7 грудня. Аналітики з посиланням на російських військових блогерів написали, що українські війська також продовжували штурм поблизу села Кринки, що на Олешківській громаді Херсонщини, і утримують позиції на околицях лісових масивів на південь від Кринок. "Російський воєнкор заявив, що українські сили захопили нові позиції на острові Великий Потьомкінський (на північний захід від Херсона), хоча ISW вважає, що українські сили вже контролюють весь острів", - зазначають аналітики.

Генеральний штаб Збройних сил України на той час повідомляє, що Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Українські військові продовжують завдавати вогняної поразки російської армії.

Минулого року після звільнення правобережної частини Херсонщини в Інституті вивчення війни опублікували матеріал, у якому наголосили, що українські військові зможуть краще проводити потенційні операції на лівому березі Херсонської області у разі звільнення Кінбурнської коси у Миколаївській області. Вона розташована лише за чотири кілометри через протоку від Очакова та дозволяє контролювати вхід до річок Дніпро та Південний Буг, а також Миколаївський та Херсонський міські порти.

Російські війська використали позиції на Кінбурнській косі для ракетних та артилерійських ударів по українських позиціях в Очакові на півдні Миколаївської області та інших районах узбережжя Чорного моря, яке контролює Україна, написали тоді в ISW.

«Живий щит»

«Новини Приазов'я»  вирішили дізнатися, що зараз відбувається на Кінбурнській косі, які російські сили там сконцентровані та які прогнози щодо її деокупації.

Начальник об'єднаного прес-центру Сил оборони півдня України  Наталія Гуменюк  у коментарі наголосила, що Кінбурнська коса – це півострів, з'єднаний з окупованою частиною Херсонщини. Також речник нагадала, що це єдина територія Миколаївської області, яка досі залишається під контролем Росії.

«Ворог має сполучення з сушею якраз із тимчасово окупованої території Херсонщини та має можливість туди підтягувати сили та резерви, під'їжджати та виїжджати своїм технічним забезпеченням та тероризувати мирне населення, оскільки вони затиснуті в цих обставинах. Ворог уже давно замінував периметром населені пункти, які там є для того, щоб місцеве населення нікуди не поділося. Ворог продовжує використовувати місцеве населення як живий щит, ховаючись за ними, маючи буквально артилерійські розрахунки у дворах місцевих жителів, обстрілюють протилежний берег Очаківську, Куцурубську громаду для того, щоб час від часу тероризувати Миколаївщину і переключати увагу Сил оборони», – сказала Гуменюк  .

Щойно українські військові посилюють обстріли позицій російських військових на лівобережній Херсонщині, вони своєю чергою активізуються на Кінбурнській косі, розповідає спікер.

«Ми їхню тактику спостерігаємо вивчаємо, знаємо у багатьох моментах. Але треба розуміти, вони теж навчаються, вони також удосконалюються, намагаються нас перехитрити. Слід враховувати, що ми у складних умовах. Якщо вони з тимчасово окупованого берега можуть собі дозволити хаотичні, килимові обстріли, використовуючи реактивні системи залпового вогню, які куховарять по населених пунктах, то ми такої роботи собі дозволити не можемо. Ми розуміємо, що вони ховаються за нашими українськими мешканцями там. Наше завдання – відстежити їх у вразливій локації там, де це не зашкодить місцевим. Тому ми відпрацьовуємо крапкою»,  – пояснила Гуменюк.

Чому окупанти не йдуть із коси?

За словами речника, Кінбурнську косу деокупувати непросто, втім, українські військові знають, як це зробити. Зокрема, зазначила Гуменюк, має бути збіг кількох обставин, кількох ситуацій, які будуть створені штучно-бойовим розрахунком.

«Звичайно, свої плани заздалегідь ми не обговорюємо та не розголошуємо. У нас вони є, ми їх реалізуємо. Не завжди це вдається і тут слід розуміти, у чому особливість. Кінбурнська коса відокремлена від частини деокупованої частини Миколаївської області великим Дніпро-Бузьким лиманом. Це шлях для цивільного транспортного судноплавства, щоб знову ожили Миколаївські порти, їх там багато. Це місто кораблів (Миколаїв – ред.), пам'ятаємо, і звідти теж могли б функціонувати навігаційні транспортні маршрути» , – каже Гуменюк.

Але ворог тому і тримається за Кінбурнську косу для того, щоб і на економіку України тиснути. Саме тому вони нікуди не йдуть для того, щоб контролювати цей транспортний морський коридор. Тому важливість деокупації Кінбурнської коси є цілком очевидною, починаючи від наших людей, які там перебувають в окупації і їх потрібно звільнити, закінчуючи великими економічними інтересами держав», – наголосила  вона.

Враховуючи бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення або незалежно їх перевірити.

«Очаків щодня під обстрілами»

Російські військові, перебуваючи на Кінбурнській косі, обстрілюють місто Очаків і вдень та вночі, розповів днями виданню «Голос України» заступник міського голови Олексій Васьков. За його словами, Очаков атакують російська далекобійна артилерія, великокаліберні міномети, крилаті ракети "Калібр", касетні боєприпаси, авіаційні ракети "повітря-земля", а також фосфорні боєприпаси. «Вся зброя, яку має російська армія, задіяна під час обстрілів Очакова», каже чиновник. Загалом Очаківське міське територіальне товариство від початку повномасштабного вторгнення не обстрілювалося лише кілька днів.

Наймасовіший удар стався 9 січня цього року, коли у місті було пошкоджено до 70% усіх домоволодінь, а це п'ять тисяч будинків. Тоді внаслідок ракетного попадання у сховище протикорабельних мін часів Другої світової війни поранення отримали 15 осіб, у тому числі дворічна дитина.

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім розповів «Новинам Приазов'я», що, незважаючи на обстріл, гуманітарна ситуація в Очакові залишається стабільною.

« З 15 тисяч у місті проживає зараз 7,5 тисяч людей. Частина їх перебуває у передмісті. Ситуація стабільна, але дуже небезпечна. Очаків обстрілюють майже щодня. Якою буде гуманітарна ситуація наступного року, дивитимемося, бо бюджети будуть меншими. Але цього року все стабільно. Питання лише у безпеці та робочих місцях. Очаків – це курортна зона. Вона завжди заправляла влітку весь рік. Нині ж це вже другий рік робити неможливо. Тому є проблеми. Щодо ситуації безпеки, то там робляться укриття. Не розкриватиму докладніше. Але Очаков – це такий яскравий представник Миколаївщини, який бореться попри все»,  – зазначив він.

Комунальна інфраструктура у місті працює, у разі пошкоджень її оперативно відновлюють, запевняє Кім. Поки в місті залишаються ті мешканці, які не планують виїжджати, хто хотів це зробити, той уже виїхав, додав урядовець.

«Не штурмувати, а взяти в оточення»

Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан вважає, що російські військові самі підуть з Кінбурнської коси тоді, коли ВСУ матиме достатньо сил і коштів, щоб просуватися у бік Скадовська.

«Штурмувати та створювати плацдарм на Кінбурнській косі немає сенсу. Це просто непотрібна дія, вона зайва. Немає сенсу, якщо ви не рухаєтеся далі на Скадовськ, а на Скадовськ краще рухатися з боку Олешок та Голої пристані. Нема рації їх звідти вибивати. Їх треба оточувати, однак, це не повинно бути основним завданням. Просто сам вихід на Скадовськ змусить їх піти. Вони не залишатимуться у казані. Росіяни в казані ніде ніколи не залишаються»,  – зауважив експерт.

«Ситуацію на Херсонщині змінять F-16»

Ситуація на лівобережній Херсонській області, ймовірно, почне змінюватись навесні, коли Україна отримає літаки F-16, додав Світан.

«Потрібно спочатку отримати перевагу у повітрі. А це цілий спектр дій. Це і достатня кількість зенітно-ракетних комплексів. Система виявлення великої дальності, протирадіолокаційні ракети. Тобто це цілий механізм підготовки до завоювання переваги в повітрі. Після того, як знищимо ППО противника, після цього є сенс рухатися на лівий берег і рухатися далі в бік Скадовська. Це цілий процес, без хоча б бригади літаків, тобто приблизно три ескадрильї, він просто не може розпочатися. Тому, я так думаю, всі процеси з лівим берегом вони почнуться десь навесні після того, як отримаємо літаки»,  – переконаний експерт.

У листопаді цього року з'явилися повідомлення про український плацдарм на лівобережжі Херсона. Командування морської піхоти ВМС ЗСУ 17 листопада офіційно підтвердило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсона.

Сили спеціальних операцій Збройних сил України знищили командно-наглядовий пункт російських військ у тимчасово окупованих Олешках, повідомляє телеграм-канал управління стратегічних комунікацій ЗСУ. За повідомленням, вогневу поразку завдали за допомогою ударних безпілотних авіаційних комплексів, пункт знищено повністю.