Вчені відкрили нові небезпечні наслідки COVID-19, що виявляються через роки

Нещодавнє дослідження засвідчило, що багато людей, госпіталізованих із COVID-19, продовжують зазнавати когнітивних і психіатричних проблем навіть через два-три роки після первинного зараження. Нові й небезпечні наслідки зараження вірусом поповнили вже наявний і зростаючий список відбитків, які він залишає на нашому організмі, пише University of Oxford.

Дослідження, опубліковане в журналі Lancet Psychiatry і проведене вченими з Оксфордського університету та Університету Лестера в рамках дослідження PHOSP-COVID, виявило стійкий і значний характер цих симптомів, а також виникнення нових проблем через довгий час після першої появи вірусу. У дослідженні взяли участь 475 осіб, які пройшли серію когнітивних тестів на комп'ютері та повідомили про симптоми депресії, тривоги, втоми і суб'єктивні проблеми з пам'яттю.

Учасників також запитували про зміни в їхній професійній діяльності та причини цих змін. Результати показали, що через два-три роки після інфікування учасники значно гірше справлялися з когнітивними тестами, у середньому на 10 балів IQ. Крім того, багато хто відзначав важкі симптоми депресії (20%), тривоги (12%), втоми (25%) і проблем із пам'яттю (25%), причому з часом ці симптоми лише поглиблювалися.

Дослідження також показало, що, хоча деякі симптоми були присутні через шість місяців після зараження, нові симптоми часто з'являлися через роки, особливо у тих, хто вже переживав подібні наслідки. Це свідчить про те, що ранні симптоми можуть передбачати подальші, серйозніші проблеми, що підкреслює важливість своєчасного лікування, вважають автори.

Понад 25% учасників повідомили про зміну професії через погане самопочуття, до того ж когнітивні порушення були більш значущим фактором, ніж депресія або тривога. Доктор Максим Такет, який очолював дослідження, наголосив на особливій важливості розуміння довгострокових мозкових симптомів, які відчувають люди після госпіталізації з COVID-19. "Ці результати допомагають нам зрозуміти, якого тягаря зазнають люди через роки після госпіталізації, хто схильний до найбільшого ризику, і як ці наслідки впливають на їхню працездатність. Це важливо як для політиків, так і для клініцистів, а також для вибору профілактичних заходів лікування", — сказав доктор Такет.

Професор Пол Гаррісон з Оксфордського університету і професор Кріс Брайтлінг з Університету Лестера наголосили на необхідності проведення додаткових досліджень і вжиття ефективних заходів для усунення цих довгострокових когнітивних і психіатричних наслідків. Дослідники також зазначили, що вибірка дослідження складалася з людей, госпіталізованих під час першої хвилі пандемії, які не були щеплені на момент зараження. Отримані результати не можуть бути узагальнені на тих, хто не потребував госпіталізації або ж був вакцинований.

Когнітивні порушення після важких захворювань, включно з вірусними інфекціями, не є безпрецедентними. Дослідження засвідчили, що важкі захворювання можуть призводити до довгострокових когнітивних порушень через різні чинники, такі як запалення і тривале перебування в лікарні. Однак розуміння цих механізмів вкрай важливе для розроблення ефективних заходів, що сприяють одужанню людей, які перехворіли на вірус.