Україна провела найпотужнішу за два роки атаку на Москву: все що відомо до цієї години

Україна провела одну з наймасштабніших повітряних атак на столичний регіон Росії, яку державне агентство ТАРС назвало найбільшою за останні два роки, а низка інших медіа найпотужнішою з початку повномасштабного вторгнення.

Про наслідки атаки повідомляє Бі-Бі-Сі

Ключовою метою нальоту вдруге за дві доби став Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) у Капотні. Поки в Підмосков'ї фіксували численні руйнування і діставали з-під завалів поранених, федеральні телеканали вважали за краще мінімізувати масштаб того, що сталося в ефірі, а Володимир Путін, який виступав на міжнародному саміті в Казані, зовсім проігнорував удар по столиці.

Удар по Капотні та наслідки для Москви

Мер Москви Сергій Собянін протягом четверга повідомив у своєму телеграм-каналі про знищення 194 українських безпілотників, які тримали курс на місто. Точна кількість дронів, які зуміли прорватися через заслони ППО безпосередньо до межі столиці, офіційно не розкривається, проте, судячи з звітів влади, основна маса апаратів була збита або впала на території Московської області. У той же час Міністерство оборони РФ вранці відзвітувало про 555 ліквідованих БПЛА, заявивши, що за повну добу їхня кількість наблизилася до 1000.

Незважаючи на заяви про перехоплення, «кільком безпілотникам» таки вдалося пробити оборону і досягти території МНПЗ у Капотні (належить «Газпром нафті»). Підприємство фактично не працювало з 16 червня, коли по ньому було завдано попереднього удару. Цьогорічний наліт призвів до нових серйозних пошкоджень технологічних установок та серії великих пожеж. Вдень Собянін заявив, що «пожежа, що виникла в результаті влучання БПЛА в МНПЗ, в основному локалізована, проводиться гасіння вогнища, що залишилося. На заводі постраждалих немає. Очевидці та міжнародні агенції описували те, що відбувається, куди драматичніше. Зокрема, Reuters, посилаючись на свої джерела, зазначило:

«Вибух був настільки потужним, що величезна дископодібна кришка нафтосховища злетіла в небо над Москвою, наче фрісбі»

Атака спровокувала транспортний колапс: у столичних аеропортах скасували та затримали десятки рейсів, близько 50 бортів екстрено перенаправили до Нижнього Новгорода. На південному сході Москви запроваджувалися обмеження руху транспорту. При цьому міські структури поспішили запевнити, що дефіцит палива на автозаправних станціях мегаполісу не прогнозується.

Інформаційна блокада та реакція Кремля

Поки соціальні мережі (включно з Telegram і платформою X) наповнювали кадри велетенських стовпів чорного диму над південним сходом Москви, державне телебачення демонструвало підкреслену стриманість. Як зафіксувала служба моніторингу Бі-бі-сі, федеральні канали відмовилися від демонстрації будь-яких відео- чи фотосвідчень нальоту. Сюжети базувалися виключно на текстових скріншотах із каналів Сергія Собяніна та губернатора Підмосков'я Андрія Воробйова із сухою статистикою збитих апаратів. Основний ефірний час було віддано другому дню саміту Росія-АСЕАН у Казані.

Сам Володимир Путін, виступаючи перед пресою за підсумками казанських зустрічей, жодним словом не сказав про надзвичайну подію в столиці. Натомість спікери з його оточення змістили акценти на геополітику. Глава МЗС Сергій Лавров анонсував нові масовані удари по території України, а помічник президента Юрій Ушаков наголосив, що подібні дії ЗСУ «не наближають» «особисті контакти» між Путіним та Зеленським.

На цьому тлі всередині Росії посилився тиск на тих, хто порушує заборону фіксації наслідків ударів. Військовий блогер Максим Калашніков повідомив, що був викликаний у поліцію за публікацію відеозапису палаючого заводу в Капотні, а інші прокремлівські інфлюєнсери почали активно вимагати посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення подібних матеріалів.

«Чорний дощ» та паніка у передмісті

Для мешканців прилеглих до заводу районів ранок четверга перетворився на жах. Мешканець Капотні Олександр (ім'я змінено з метою безпеки) поділився з Російською службою Бі-бі-сі своїми переживаннями:

«Я приїхав додому о 4:30 ранку, робота важка, заснув. Прокидаюся від того, що хата ходуном ходить. Обіцяли грозу — подумав вона. І заснув далі. Прокидаюся за кілька годин — і розумію, що нема чим дихати, запах гару. Зачинив вікна та ввімкнув фільтрацію – не допомогло. Дуже страшно. До цього не так боявся, а зараз мало не паніка була»

Така тривожна атмосфера запанувала й у Підмосков'ї. Жителі Котельников буквально атакували телеграм-чат губернатора питаннями про те, чому у місті не спрацювали системи оповіщення та де шукати бомбосховища. Місцева адміністрація відповідати на прямі питання відмовилася, лаконічно заявивши, що адреси захисних споруд будуть надані громадянам «у період мобілізації та у воєнний час».

Тим часом мешканці міст Залізничного та Балашиха зіткнулися з феноменом «нафтового дощу», який раніше вже фіксувався в інших регіонах після ударів по вуглеводневих об'єктах. Жителька Залізничного розповіла Бі-бі-сі, що потрапила під легкі опади та виявила на одязі стійкі забруднення:

«Нічого надприродного не було — візуально чорного дощу чи чорних калюж. І я не єдина. Подруга теж потрапила під цей дощ без парасольки – у неї вся куртка у чорну цятку. Спостерігатимемо, чи не випаде у нас волосся від нафтопродуктів»

Втім, Міністерство екології Московської області поспішило спростувати радіаційний чи суто хімічний характер опадів. В офіційному коментарі для видання "Москва 24" відомство заявило:

«Нікого „нафтового дощу“ на території області не випадало. У Балашисі люди помічали осідання продуктів горіння у вигляді сажі, такої ж, як утворюється в грубці або кістці»

Поранені в Підмосков'ї та географія ударів

На відміну від Москви, де обійшлося без людських жертв, у Московській області до полудня четверга було офіційно підтверджено поранення 17 людей. За інформацією губернатора Андрія Воробйова, у Раменському поранено двох чоловіків і 10-річну дівчинку. У Котельниках постраждали 9 осіб (з них п'ятеро госпіталізовані з тяжкими осколковими пораненнями), включаючи трирічну дитину. Двоє молодих людей (20 та 33 років), а також 50-річний чоловік постраждали у Люберцях. По одному пораненому зафіксовано у Сонячногірську та Дзержинському.

Стратегія Києва та саміт G7

Нинішній наліт укладається у рамки системної кампанії, яку Україна активізувала навесні та на початку літа 2026 року. Київ цілеспрямовано б'є по російських потужностях переробки та транспортування сировини, розраховуючи підірвати військову економіку Кремля та змусити Москву до реальних переговорів щодо припинення війни, яка триває вже п'ятий рік.

Кордони вразливості російської інфраструктури значно розширилися: атакам піддаються порти Ленінградської області (Усть-Луга, Приморськ), об'єкти в Поволжі та Прикам'ї. Дрони та ракети нового типу «Фламінго» змушують оголошувати повітряну тривогу навіть у уральських регіонах. Символічним ударом став нещодавній наліт на нафтотермінал у Санкт-Петербурзі, що збігся з відкриттям ПМЕФ і здійснений буквально за добу до прибуття Володимира Путіна. Нагадаємо, що під час попереднього прориву до Москви 17 травня поточного року загинули троє людей, а один з апаратів впав безпосередньо в аеропорту «Шереметьєво».

Ця демонстрація можливостей збіглася за часом із важливими політичними зрушеннями у країнах. На полях нещодавнього саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський провів переговори із Дональдом Трампом, намагаючись довести йому ефективність українських транскордонних ударів. Судячи з підсумків зустрічей, Трамп, який довгий час демонстрував скепсис, скоригував свій курс. Агентство Reuters і прем'єр-міністр Канади Марк Карні підтвердили ці зміни, зазначивши, що позиція Вашингтона «стала жорсткішою щодо Росії і, на наш погляд, більш реалістичною щодо ситуації на місцях війни».

У Москві ці дипломатичні успіхи сприймають дуже болісно. Помічник президента РФ Юрій Ушаков у четвер звинуватив європейських лідерів у спробах маніпулювати Трампом:

«Українська тема активно обговорювалася під час засідання саміту сімки. Як можна припустити, Трампа накачували, я б сказав, мабуть, не корисними, якщо не шкідливими ідеями. Європейці явно наполягають, що необхідно продовжувати війну. Причому вони керуються абсолютно невірним, хибним постулатом про те, що ситуація на полі бою нібито змінюється на користь українських сил, що категорично невірно».