Цифросексуали: мій друг описує своє нове сексуальне життя, а я тільки ахаю

Він виглядає надзвичайно спокійним, і йому явно цікаво поспілкуватися. Перестав нервово писати в телефоні. Погляд не блукає, як раніше. Я раптом розумію, що, мабуть, уперше зустрічаюся в барі з другом дитинства, вічним одинаком, і він при цьому не домовляється про зустріч із новою знайомою з Тіндера і не фліртує з випадковою жінкою за сусіднім столиком. І хоча я знаю, що стосунки не його сильна сторона, зрештою, я не витримую і питаю, чи не з'явився хтось у нього.

"Так, у якомусь сенсі", - говорить він трохи зніяковіло.

І починає розповідати. В останній рік віртуальна реальність повністю замінила йому секс із живими людьми. Він відчуває полегшення, що більше не доводиться розчаровуватись самому або розчаровувати інших. Його еротичні пригоди такі вигадливі, що я навіть червонію від подробиць.

Він розповідає, що приблизно раз на три дні опиняється всередині порнофільму, немов справжня кінозірка. Він більше не пасивний глядач - він сам керує тим, що відбувається. Найчастіше у ролі чоловіка, але іноді пробує і побути жінкою. Одягнувши окуляри віртуальної реальності, він приміряє на себе різні особистості і втілює фантазії, які у звичайному житті для нього були немислимі. Іноді його партнери в такому фільмі реальні люди, іноді дуже правдоподібні цифрові імітації.

Оскільки мені ніколи не вдавалося особливо добре приховувати емоції, я сиджу з відкритим ротом, хитаю головою від подиву і не можу стримати вигуків, слухаючи, як він описує своє нове сексуальне життя. Почуваюся приблизно такою ж сучасною, як той давній кам'яний фалоімітатор віком 28 000 років, що нещодавно знайшли у Німеччині.

Технології віртуальної реальності існують уже кілька десятиліть, але зараз стали доступні широким масам. Як завжди, прогрес у цій галузі очолює темна порноіндустрія. І попит на її продукти великий. За наявними даними, приблизно 95% всіх пов'язаних із віртуальною реальністю запитів у пошукових системах стосуються сексу.

Але що ж за люди надають перевагу такій взаємодії з реальною людиною? Трохи погугливши, я виявила, що вони мають особливу назву. Вони говорять про себе як про «цифросексуали», і це група людей, які знаходять вихід для своєї сексуальності за допомогою таких технологій, як секс-роботи та віртуальна реальність. Поняття «цифросексуальність» уперше з'явилося у 2017 році у статті вчених та психологів Ніла Макартура та Марки Твіст. На їхню думку, цифросексуальність буде все більш поширеним явищем, у міру того, як ці технології ускладнюються та стають доступними для громадськості.

Покопавшись в інтернеті ще трохи, я дізнаюся про японського шкільного адміністратора Акіхіко Кондо, який нещодавно одружився з гологрою героїні аніме Міку Хацуне. Він називає себе цифросексуалом і каже, що намагатися його переконати так само безглуздо, як намагатися змусити гея полюбити жінок.

Декількома днями пізніше я дзвоню приятелю, щоб розповісти, що для його нового способу життя є особлива назва. Коли він піднімає слухавку, я одразу чую, що він не один. На задньому фоні — загадковий жіночий сміх та м'яка музика, дзвін келихів. Приятель коротко пояснив, що до нього раптом зайшла сусідка. Ну а як щодо того, що ти покінчив зі звичайним сексом, запитала я майже звинувачувальним тоном. Але на тому кінці дроту швидко поклали слухавку.

Але, можливо, у майбутньому якраз так усе й буде? Людині не доведеться обирати між віртуальним та реальним сексом? Нове та старе співіснуватимуть і доповнюватимуть один одного. Хоча, з іншого боку… Мабуть, знадобиться ще деякий час, перш ніж цифросексуали займуть своє місце в прайд-парадах, а віртуальний секс стане чимось таким, що буде звичайним, як місіонерська поза.

Svenska Dagbladet , Швеція