За кулисами Правого сектора

Правий сектор з’явився на шпальтах світових ЗМІ після перших зіткнень на вулиці Грушевського 19 січня. За лічені дні бійці в балаклавах з коктейлями молотова в руках стали обличчям українського протесту.

Майдан перестав бути мирним, в новинах з'явились перші звістки про загиблих.

Заради справедливості треба визнати, що саме дії Правого сектору у відповідь на прийняття "драконівських" законів змусили Банкову піти на поступки: скасувати закони 16 січня та прийняти закон про амністію.

Втім чим далі від полум’я революції, тим більше деталей випливає про діяльність Правого сектору та його стосунків з світом системної політики. "Українська правда" спробувала зібрати систематизувати відомості щодо зв’язків та контактів Правого сектору з представниками минулої та нинішньої влади, а також дістати унікальну інформацію щодо нинішнього стану найбільш радикальної сили Майдану.

Правий сектор не є ієрархічною організацією з вертикальною структурою управління. Скоріш це горизонтальні структури, об’єднані єдиною назвою, і формально підпорядковані єдиним штабом. На час створення Правого сектору до її складу входили ВО "Тризуб", СНА, УНА-УНСО та КУН, а також "Комітет визволення політв’язнів" та Чорний комітет.

Як відомо, лідером Правого сектору є Дмитро Ярош. Його найближчими соратниками є побратими з ВО "Тризуб" - Андрій Тарасенко (Головний координатор Парвого сектору) на прізвисько "Пилипась" та Андрій Стемпіцький – "Летун".

Лідери Правого сектору

 

 

ПРАВИЙ СЕКТОР ТА ВІКТОР ЯУНКОВИЧ

Один з міфів про Правий сектор – це їх несприйняття будь-яких переговорів з режимом Віктора Януковича. В дійсності Правий сектор сам був готовий вступити в такі переговори. Відомо принаймні про дві зустрічі його представників з владою. Обидві відбувались в моменти найбільшої кризи на Майдані.

Про одну з них відомо з публічних повідомлень. Третього лютого представники Правого сектору разом з ветеранами Афганістану зустрілись з головою СБУ Олександром Якименком та першим заступником міністра внутрішніх справ Віктором Дубовиком. Переговори відбулись після ухвалення закону про амністію. Публічно було оголошено, що сторони домовились про звільнення затриманих активістів.

Про другий контакт вже на найвищому рівні – між Віктором Януковичем та Дмитром Ярошем – стало відомо вже після втечі Януковича з Києва. І не від самого Яроша, а випадково – лідера Правого сектора спочатку впізнав один з працівників адміністрації президента, а потім інформацію про зустріч підтвердили працівники, які мали доступ до внутрішнього журналу відвідувань президента.

Останні відвідувачи кабінету Януковича

Сам Дмитро Ярош так описав цю зустріч в інтерв’ю "Українському тижню":

"Вона (зустріч – УП) справді була. Проте вже після завершення активних дій. Вийшли СБУшники і запропонували не тільки мені, а й проводу, моєму найближчому оточенню, зустрітися для припинення кровопролиття. Відповідно я поїхав в адміністрацію. Там ішлося про угоду – ту, яку потім підписали. Я відмовився це зробити. Сказав, що ми маріонетками ніколи не були і не будемо, тому давайте виводьте війська, бо почнеться партизанська війна в усій Україні. Там на нього дипломати також тиснули, я не беру цю заслугу на себе, однак ішлося про те, що ми не відступимо, не складемо зброї, будемо стояти до кінця. Можливо, це для нього стало теж певною краплею, коли він вирішив припинити так звану антитерористичну операцію і відвести війська. Хоча на той час ще снайпери працювали".

Натомість залишається декілька важливих питань щодо цієї зустрічі.

1. Чому Ярош довірив своє життя працівникам СБУ?

Переговори відбулись 20 лютого в будинку адміністрації президента на Банковій. За словами соратника Яроша – Андрія Тарасенка (керівник київської організації "Правого сектору"), лідера Правого сектору повезли до Януковича на автомобілі прямо з Майдану.

На той момент від Майдану до Банкової не було короткого шляху: вулиця Грушевського була перекрита, єдиний спосіб добратися до Банкової з Майдану – проїхати через всю набережну і піднятися з іншої сторони Грушевського, або об’їхати Майдан по Володимирській. На цьому шляху могло трапитись що завгодно.

Хто саме виступив посередником між Януковичем та Ярошем? Очевидно, це була людина, якій Ярош довіряв настільки, що навіть після розстрілу сотні людей на Майдані, він не боявся за своє життя.

2. З якою метою Ярош взагалі поїхав до Януковича?

Нагадаємо, на той момент Дмитро Ярош вважався найбільшим ворогом режиму. Нейтралізація лідера Правого сектору з одночасним арештом лідерів опозиції теоретично могла зруйнувати всі плани щодо повалення влади.

І якщо вже реконструювати деталі переговорів: чи потиснув Ярош руку Януковичу після загибелі людей на Майдані? Що він йому сказав? (За інформацію джерел "Української правди" бесіда тривала більше години)

3. Чому ця зустріч залишилась в таємниці?

Чому Ярош сам не повідомив ані про факт цієї зустрічі, ані про її результати. Якщо все дійсно так, і Ярош відмовив Януковичу, було б цілком логічно повідомити про це і своїх прихильників і людей на Майдані одразу після закінчення переговорів.

ПРАВИЙ СЕКТОР ТА АНДРІЙ КЛЮЄВ

Втім джерела "Української правди" розповідають, що про контакти оточення Віктора Януковича з Дмитром Ярошем та його підлеглими в адміністрації президента знали ще задовго до подій 17-20 лютого.

За словами одного з колишніх працівників адміністрації президента, ще наприкінці січня на стіл Януковичу було покладено доповідну, в якій зазначалось про домовленості між Службою безпеки України та лідерами Правого сектору щодо можливого звільнення вулиці Грушевського в обмін грошове винагородження.

За словами співрозмовника "Української правди", доповідна мала "синій" гриф, що означало, що інформація, наведена у документі, підтверджена відповідним аудіозаписом.

Інше джерело повідомляє, що про ті самі домовленості пізніше Віктору Януковичу доповідав Андрій Клюєв. Голова адміністрації президента стверджував, що за суму у десять мільйонів доларів він може домовитись про звільнення вулиці Грушевського, відведення сил Правого сектору з Європейської площі, пересування барикад до рівня вулиці Трьохсвятительської. Свідками цієї доповіді були Генеральний прокурор Віктор Пшонка, голова МВС Віталій Захарченко та міністр юстиції Олена Лукаш.

А вже через декілька днів на стіл Віктору Януковичу було покладено іншу доповідну – вже з червоним грифом (інформація зібрана через агентуру СБУ), в якій повідомлялося, що Правий сектор активно почав розвивати регіональну мережу та забезпечувати своїх бійців уніформою.

За словами співрозмовника редакції, інформація про неформальні контакти влади з Правим сектором турбувала багатьох людей в оточенні Януковича. Розповідають, що кількома днями пізніше після доповіді Клюєва, під час наради вже у більш розширеному колі Олена Лукаш напряму спитала Віктора Януковича, навіщо влада намагається підкупити радикальні сили, фактично фінансуючи їх діяльність. Два свідки цієї розмови розповідають, що у відповідь Янукович запропонував міністру юстиції "закрыть е...о". Більше розмова щодо цього питання не піднімалася.

ПРАВИЙ СЕКТОР ТА ГРУПА ДМИТРА ФІРТАША

Вперше підозра про можливу причетність Правого сектору до групи Дмитра Фірташа з’явилась під час затримання голови Нафтогазу Євгена Бакуліна, який входить до орбіти одного з засновників RosUkrEnergo та колишнього голови Мінпаливенерго в уряді Миколи Азарова – Юрія Бойка.

Під час арешту Бакуліна в приміщенні був присутній регіонал Сергій Кацуба, причетний до операції з купівлі "вишок Бойка". Один з помічників Кацуби – Сергій Зілов під час арешту Бакуліна пригрозив правоохоронцям покликати на допомогу бійців Правого сектору. "Зараз подзвоню охороні Майдану, приїде "Правий сектор", і у вас будуть проблеми. Ви шокуєте жінок, з автоматами, в масках... Давайте так. Хочете, зараз будуть тут другі автоматники?", - погрожував Зілов.

Під час затримання Бакуліна

Втім не секрет, що єдиний лідер опозиції який протягом всього Майдану контактував з Дмитром Фірташем, був Віталій Кличко. Про це в інтерв’ю "Українській правді" говорив сам Дмитро Ярош, і контакти з ним не приховували і в оточенні самого лідеру УДАРу.

Той факт, що Віталій Кличко знаходиться під прямим або опосередкованим впливом групи Фірташа стало очевидно після публічної підтримки Сергієм Льовочкіним та самим Фірташем злиття лідеру УДАРу під прапори Петра Поршенка минулої неділі.

Між тим "Українській правді" вдалось знайти й офіційні зв’язки лідера Правого сектору з командою Віталія Кличко. За інформацією "Української правди", Дмитро Ярош майже рік був помічником-консультантом народного депутата, "ударівця" Валентина Наливайченка — нинішнього голови Служби безпеки України.

Цю інформацію підтвердили обидва політика. Прес-служба Правого сектору повідомила, що "в цьому немає нічого дивного, ми цього факту не приховуємо". А помічник голови СБУ повідомив, що Ярош був зареєстрований помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Наливайченка ще 1 квітня 2013 року.

В Інтернеті вдалось також знайти відео, на якому Валентин Наливайченко, на той момент безпартійний, відвідує табір ВО "Тризуб" у присутності Дмитра Яроша. Відео ймовірно було записане ще у липні 2012 року, у тренувальному таборі "Тризубу" в Зарваниці.

Ця інформація розкриває зовсім інший пласт політичних зв’язків Правого сектору. У світлі цих фактів зовсім інакшим виглядають, наприклад, події 19 січня, коли почались сутички на вулиці Грушевського, відповідальність за які взяв на себе Правий сектор. Випадково чи ні, але першим на барикадах на Грушевського опинився саме Віталій Кличко.

ЩО ТАКЕ ПРАВИЙ СЕКТОР СЬОГОДНІ

За інформацією джерел "Української правди", після перемогі майдану обговорювалось декілька варіантів інтеграції правого сектору у нову владу. Сам Дмитро Ярош нібито вимагав для себе посади віце-прем’єра з питань силового блоку з одночасним підпорядкуванням йому внутрішніх військ. Вимогу відхилили, запропонувавши йому посаду заступника голови СНБО. Тепер вже відмовився Ярош.

Ще три тижні тому у владних коридорах обережно обговорювався також варіант призначення лідера Правого сектору заступником голови СБУ, але згодом з невідомих причин ці обговорення припинились.

Зрештою, Правий сектор оголосив про створення відповідної партії, а її лідер зареєструвався кандидатом в президенти України. Одне з питань, яке одразу виникло до Дмитра Яроша – звідки він взяв 2,5 млн гривень для застави під час реєстрації у ЦВК. Його соратники стверджують, що гроші були взяті з пожертв Правому сектору на Майдані.

На сьогоднішній день далось встановити вісім загонів, які входять до складу Правого сектору. Всі вони формувались ще під час створення Самооборони Майдану. Кожен загін має своє керівництво та контролюють різні об’єкти на Майдані та за його межами.

Структура Правого сектору

В понеділок вночі під час сутичок біля готелю Дніпро "Українській правді" вдалось ознайомитись з унікальним документом – планом розташування сил Правого сектору у місті Києві та Києвській області.

Цей документ підготовлений аналітиками Міністерства внутрішніх справ і зведений для внутрішнього використання.

Отже, згідно з даними МВС, загалом в Києві та Київській області Правий сектор контролює десять об’єктів, в яких розміщено до двох сотень постійних членів організації. Що цікаво, в документі не вказано штаб Правого сектору у готелі "Дніпро". (Або документ складався до того, як підлеглі Дмитра Яроша захопили готель, або в нашому розпорядженні опинився не весь документ).

За неперевіреною інформацією, після евакуації з готелю Правому сектору запропоновано передислокувати свою базу до санаторію "Хвиля", що розташований в урочищі Колпитська казарма Київської області.

Чи вдасться реалізувати цей план, і чи зможе Правий сектор перетворитися з озброєного формування часів революції на політичну партію мирного життя, покаже час.

На сьогоднішній день імідж бійців Дмитра Яроша катастрофічно деформується. З рушійної сили революції, яка не дала опозиції злити Майдан і домовитись з Віктором Януковичем, підлеглі Дмитра Яроша перетворюються у жупел постмайданної України, яким один одного лякають не тільки російські ЗМІ, а й українські громадяни та політики.

P.S. Під час підготовки цього матеріалу до публікації нам вдалося зв’язатися з одним з лідерів Правого сектору Андрієм Тарасенком і взяти коментар щодо тем, які висвітлюються в тексті. Ми домовились з паном Тарасенком про розгорнуте інтерв’ю "Українській правді.

- Ви знали про зустріч Дмитра Яроша з Віктором Януковичем?

- Звичайно, це не було секретом. Ми всі знали. Він прийшов до нас, спитав чи йти. Ми сказали, йдіть, звісно поговоріть!

- Чи знаєте ви деталі зустрічі з головою СБУ Якименком та заступником МВС Дубовиком?

- Там не було Яроша. Зустрічались ми з трьома афганцями. Насправді я навіть не знав, куди ми їдемо. Прийшли афганці, які ініціювали, ми кудись поїхали, і коли ми вийшли біля будинку СБУ, то я, чесно кажучи, дуже здивувався. Я чесно кажучи, трошки злякався, але нам дали гарантії, і вони слова дотримались. Мова йшла про звільнення адміністративних будівель та вулиці Грушевського та Інститутській. Ми сказали, що це можливе лише після визволення полонених.

- Які умови вони ставили?

- Ні. Вони ж казали, що вони праві.

- Чи зустрічались ви або пан Ярош з Клюєвим?

- Ні. І ніяких контактів від нього не було.

- Чи пропонували вам грошову винагороду за відвід сил Правого сектору з Грушевського?

- Нам пропонували гроші з усіх боків!

- Хто саме?

- Ну наприклад з СБУ. Але то не мені особисто, а просто нам передавали таку інформацію. Просто йшла мова про те, що ми маємо зупинитись, і тоді будуть якісь гроші.

- В нас є інформація, що Януковичу передали доповідні про те, що вам пропонували десять мільйонів в обмін на відвід своїх. Чи були такі розмови?

- Ні.

- Зараз пан Ярош здав документи на реєстрацію кандидатом в президенти. Для цього потрібно 2,5 млн гривень. Це його власні гроші?

- Ні, в нього звісно таких грошей немає, вони були взяті з рахунків Правого сектора на пожертви. Ми згодом оприлюднимо, хто пожертвував і скільки – ви будете знати все.

- Це правда, що пан Ярош був помічником депутата Валентина Наливайченка?

- Так, це правда. Але він був помічником зовсім недовго, декілька місяців, просто щоби корочка була.

- А навіщо йому корочка?

- Ну вона ж допомагає пройти і у Верховну раду. Виключно для цього.

Украинская правда