Знайти історію у вигрібній ямі: бельгійські вчені зробили неочікуване відкриття

Учені виявили докази наявності кишкових паразитів у вигрібній ямі XV століття в Брюгге, Бельгія. Це відкриття проливає світло на поширення інфекційних захворювань у Середньовіччі, а також на те, як глобальна торгівля та міграція людей впливали на здоров'я населення, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження, опубліковане в журналі "Паразитологія", виявляє одні з найдавніших свідчень шистосомозу за межами Африки. Захворювання, спричинене паразитичним плоским черв'яком Schistosoma mansoni, зазвичай виникає у водному середовищі. Паразит заривається в шкіру людини, потрапляє в кров і розмножується в кишечнику, вивільняючи яйця, які виділяються з фекаліями.

Яйце паразита, що збереглося, знайшли у вмісті середньовічної вбиральні, за тисячі кілометрів від ендемічного регіону проживання паразита. За словами Марісси Леджер, дослідниці Центру стародавньої ДНК Університету Макмастера, ці знахідки дають критично важливе розуміння історичного поширення паразитарних хвороб.

"Багато паразитів, яких ми бачимо сьогодні, існують століттями, — зазначає Леджер. — Розуміння їхнього історичного поширення допомагає нам простежити зміни в їхній епідеміології з плином часу".

Вигрібна яма, виявлена в 1996 році, але проаналізована лише нещодавно, була частиною Іспанського національного дому в Брюгге, центру для кастильських купців у середньовічні часи. Ці торговці займалися імпортом африканських товарів, зокрема золота, слонової кістки та спецій, і, можливо, відігравали певну роль у ранній атлантичній работоргівлі.

Дослідники відзначають важливість інтеграції археологічних та історичних даних.

"Наші висновки свідчать про взаємозв'язок середньовічних міських центрів і те, як торгівельні мережі сприяли поширенню хвороб, — каже Максим Пулен, археолог з Гентського університету.

Це дослідження демонструє, як аналіз органічних решток з археологічних розкопок може виявити цінну інформацію про здоров'я, гігієну та міграційні моделі історичних популяцій.

Подальша робота вчених буде зосереджена на генетичному аналізі паразита, щоб порівняти його історичний склад із сучасними штамами.

"Вивчення цих паразитів з минулого дає уявлення про те, як міграція та інші фактори вплинули на їхню еволюцію", — пояснює дослідниця. Отримані результати демонструють неминущу актуальність вивчення минулого для розуміння динаміки розвитку хвороб у глобалізованому світі.