Забруднення Чорного моря: екосистема у надскладному становищі

Чорне море пережило кілька масштабних забруднень через аварії під час війни. Біля узбережжя фіксували потрапляння олії та нафтопродуктів із пошкоджених суден, а раніше на морське середовище вплинув витік води після руйнування Каховської ГЕС. Водночас оцінити повний масштаб шкоди науковці поки не можуть.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE розповів виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Нові забруднення моря

Цього року біля узбережжя Чорного моря сталося кілька аварійних ситуацій, які призвели до потрапляння забруднювальних речовин у воду. Зокрема, йдеться про значні обсяги олії, а також витоки нафтопродуктів із суден, які були пошкоджені внаслідок російських атак або залишені екіпажами.

За словами Віктора Коморіна, наразі неможливо точно визначити, як морська екосистема відреагувала на ці події. Для цього необхідно проводити дослідження безпосередньо у відкритому морі, відбирати проби води, донних відкладів і морських організмів.

"Як екосистема реагує на такі впливи, до стану на сьогодні невідомо. Оскільки для цього нам потрібно вийти в море і відібрати відповідні проби води, донних відкладів та біоти", — пояснив еколог.

Наслідки руйнування Каховської ГЕС

Одним із масштабних випадків забруднення стало потрапляння до Чорного моря великої кількості сміття та забрудненої води після руйнування Каховської ГЕС. Наслідки цієї події відчуло й узбережжя Одещини. Тоді морське середовище зазнало впливу біогенних і токсичних речовин, а також різких змін солоності води. Це негативно позначилося на морських організмах. Зокрема, за результатами досліджень, загинуло близько 50% мідій віком понад три роки біля узбережжя Одещини. Коморін наголошує, що проблема не обмежується загибеллю окремих видів. Набагато серйознішим наслідком може стати поступове ослаблення всієї екосистеми.

"Екосистема поступово починає зменшувати свою здатність протидіяти антропогенному втручанню. І не тільки антропогенному, а й, наприклад, кліматичним змінам", — зазначив він.

Дослідження моря

Наразі дослідники мають три основні джерела інформації про стан Чорного моря. Це проби води, відібрані біля узбережжя, супутникові дані та математичне моделювання. Іноді військові допомагають проводити відбір проб на більшій відстані від берега. Однак цих даних недостатньо для повноцінного висновку. Найважливіші процеси відбуваються також у центральній частині моря та на шельфі, куди науковці зараз не можуть дістатися через воєнні обмеження.

Еколог порівнює наявні дані з вимірюванням температури тіла хворого: вони допомагають побачити загальну картину, але не дають можливості встановити точний діагноз.

"Це як поміряти температуру у хворого. Вона погана чи добра? А от зробити діагноз — це вже не дозволяє", — пояснив Коморін.

Нові аварії можуть погіршити ситуацію

За оцінкою науковців, морська екосистема вже перебуває в нестабільному стані. На неї одночасно впливають наслідки війни, забруднення та кліматичні зміни. При цьому з кожним роком ситуація стає складнішою. Коморін зауважив, що для повноцінного дослідження потрібні спеціальні судна, вихід у відкрите море та відбір проб за відповідними методиками. Поки це неможливо, науковці можуть спиратися лише на обмежені дані та загальні оцінки.

"Є загальні допущення, які передбачають, що екосистема знаходиться в досить неврівноваженому стані. Будь-яка наступна аварійна ситуація може ще більше погіршити її стан", — наголосив Віктор Коморін.