За прикладом Мадуро: США можуть звинуватити лідера Куби у справі 30-річної давнини

Американські військові та розвідувальні служби активізували розвідувальні польоти навколо острова. У приватних розмовах офіційні особи говорять про майбутнє нарощування збройних сил у регіоні, повідомляє The New York Times.

Ба більше, 14 травня директор ЦРУ Джон Раткліфф відвідав Кубу і висунув вимогу до влади закрити російські та китайські пости прослуховування і зробити кроки з відкриття економіки.

Видання з посиланням на людей, знайомих із перебігом обговорень в уряді США, пише, що федеральні прокурори в Маямі працюють над висуненням обвинувачення Раулю Кастро. Прокурори все ще обговорюють масштаби можливого обвинувачення. 

Як і обвинувачення проти лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, воно може включати звинувачення, пов'язані з незаконним обігом наркотиків. Також Кастро можуть висунути обвинувачення за фактом збиття Кубою в лютому 1996 року літаків, що належали гуманітарній організації "Брати на допомогу".

У листі Трампу від 13 лютого чотири члени Конгресу від Республіканської партії звернулися до Міністерства юстиції з проханням розглянути питання про висунення обвинувачення Раулю Кастро-старшому, який обіймав посаду міністра оборони Куби під час атаки.

У ньому цитувалися повідомлення в ЗМІ, які вказують на те, що Рауль Кастро схвалив збиття літаків, яке члени організації назвали "холоднокровними вбивствами".

"Ми беззастережно вважаємо, що Рауль Кастро несе відповідальність за цей жахливий злочин. Настав час притягнути його до відповідальності", — заявляють автори.

Цей епізод надовго зміцнив позицію США щодо Гавани. Президент Білл Клінтон, який сподівався лібералізувати відносини з Гаваною, назвав збиття літаків "жахливим нагадуванням про природу кубинського режиму — репресивного, жорстокого, що зневажає міжнародне право".

1996 року, коли винищувач МіГ кубинських ВПС збив два літаки Cessna над Флоридською протокою, загинули четверо людей. Троє з них були громадянами США, а один — резидентом США. Літаки експлуатувалися організацією "Брати на допомогу" (Brothers to the Rescue), кубинською групою емігрантів, яка базується в Майамі і була заснована кількома роками раніше для надання допомоги кубинським біженцям і підтримки повалення режиму Кастро.

Група заявила, що літаки виконували гуманітарну місію з пошуку кубинських біженців, які прямували до Флориди на плотах, яким могла знадобитися допомога.

Куба наполягала на тому, що літаки порушили її повітряний простір, що оскаржувалося міжнародною авіаційною владою. Але після того, як група скинула антиурядові листівки над островом під час попередніх місій, Гавана пригрозила застосувати силу проти цих літаків.

Збиття літака викликало лють у кубинських емігрантів у Маямі та широкий резонанс у Вашингтоні. Протягом кількох днів Конгрес ухвалив закон, що довго відкладався, відомий як Закон Хелмса-Бертона, можливо, найжорсткіший закон проти Куби.

Серед іншого, він зумовив зняття американських санкцій падінням режиму Кастро і надав нові права американцям і кубинським американцям, які претендують на кубинську власність, конфісковану після перемоги в революції 1959 року.

Клінтон, який довго опирався ухваленню цього закону, підписав його, не роздумуючи, 12 березня 1996 року.

Що стосується можливого викрадення Рауля Кастро, як це було з Мадуро, то такий варіант менш імовірний. Хоча формально він відсторонений від влади, Кастро-старший залишається одним із найвпливовіших голосів у кубинській політиці. Стан його здоров'я до кінця не вивчено, але він слабкий, погано чує і насилу говорить. Рауль Кастро вже деякий час не робив публічних заяв. Тож захоплення 94-річної літньої людини елітною групою спеціального призначення, ймовірно, матиме не найкращий вигляд для США.