Жахливі звуки з Евересту: що відбувається насправді? (фото)

Ви коли-небудь замислювалися, чому гори здаються такими статичними і безмовними? Приготуйтеся здивуватися, адже ці величні структури мають приховані таланти. Гори – це справжні артисти! Вони мають свої унікальні пісні та танці. Що це означає та як це працює? Що ж, давайте подивимося. Приготуйтеся до відкриття, що шокує: у Евересту є секретна нічна симфонія! Від цієї таємничої музики у вас по спині побіжать мурашки. Коли на Гімалаї опускається темрява, моторошний хор луною розноситься льодовиками, що оточують величну вершину.

Група дослідників вирішила розгадати цю таємницю. На чолі з гляціологом Євгеном Подільським вони вирушили до Непальських Гімалаїв. Їхня мета? Розкрити джерело лякаючих звуків. Команду вразили неймовірні розміри та краса Евересту. Вдень була хороша погода, і працювати було комфортно. Однак, коли настала ніч, різко похолоднішало, температура досягла мінус двадцяти градусів Цельсія. У цей момент сталося щось цікаве: крига на горі почала відколюватися і видавати гучні звуки, які луною розносилися по долині. Щоб у всьому цьому розібратися, команда використовувала передову технологію, яку зазвичай використовують для вимірювання землетрусів. Вчені розмістили датчики на поверхні льодовика та прислухалися до вібрацій, які він створював. Вони також зібрали інформацію про температуру та вітер. Зіставивши всі ці дані, вони зробили важливе та захоплююче відкриття. За таємничу музику відповідало різке зниження температури. Поверхня льодовика дуже чутлива до її змін, вона тріскається і розколюється з гучними гуркітливими звуками. Це відкриття допомогло вченим зрозуміти, як поводяться льодовики у світі, де зміна клімату стає дедалі помітнішою.

Це дослідження дійсно важливо, тому що дає вченим, які вивчають льодовики та клімат у таких віддалених місцях, як Гімалаї, дуже цінну інформацію. Танення льодовиків у цьому районі відбувається дуже швидко, і це велика проблема та серйозна загроза для Південної Азії. Свіжі дослідження показують, що останні сорок років льодовики танули вдесятеро швидше, ніж у попередні сімсот років! Але це не єдина причина, через яку гори можуть видавати дивні звуки. Інші гори також співають власні «пісні». Наприклад, гора Маттерхорн.

Все довкола нас має особливий ритм. Предмети вібрують на певних частотах через свою форму і те, з чого вони зроблені. Ви, напевно, знаєте це на прикладі келихів: коли на них впливають із потрібною частотою, вони починають тремтіти і видавати звуки. Але ось що цікаво: навіть гори мають власний звук! Вони вібрують унікальним чином. Джеффрі Мур та його команда вчених-авантюристів хотіли з'ясувати, чи можуть гори «танцювати» під свою власну музику, як мости та високі будівлі. Вони подумали, що особлива форма гір може змусити їх вібрувати певних частотах, що називається резонансом.

Але перевірити цю ідею було нелегко. На відміну від будівель, які інженери можуть розхитати, або мостів, якими їздять автомобілі, гори масивні та тверді. Важко змусити їх рухатись спеціально. Мур та його команда вирішили здаватися і взялися за великий проект. Вони хотіли вивчити, як струс Землі впливає знамениту гору Маттерхорн. Ця неймовірна гора знаходиться на кордоні Італії та Швейцарії. Вона схожа на піраміду. Вона дуже висока, близько чотирьох з половиною кілометрів, і має чотири виражені схили, звернені на північ, південь, схід і захід.

За допомогою вертольотів вчені встановили спеціальні пристрої, які називають сейсмометрами, у певних місцях гори. Один із них був встановлений на самій вершині і працював на сонячній енергії. Він був розміром з чашку кави. Інший сейсмометр був захований під половицями затишної хатини на горі. А третій був розміщений в основі гори для порівняння результатів вимірювань. Всі разом вони стали малесенькими спостерігачами, які постійно фіксували рухи гори. І вони знайшли те, що шукали! Незважаючи на те, що рухи гори неймовірно малі, вчені виявили, що Маттерхорн плавно розгойдується вперед-назад приблизно раз на дві секунди. Що справді дивно, так це те, що вершина гори рухається в чотирнадцять разів сильніше, ніж її заснування Ейфелева вежа робить майже те саме. Ця гігантська залізна конструкція насолоджується вітряними днями, і коли проноситься ураган, вона не боїться показати свою майстерність розгойдування. Вежа ніби каже: «Гей, вітер, давай!». Але причина руху гір не лише у вітрі. То що відбувається з горами? Чому вони танцюють та видають гучні звуки? Може, вони мають вечірку, на яку ми не запрошені? Справа в тому, що називається сейсмічною енергією. Коли у різних частинах світу відбуваються землетруси, їхня енергія проходить через Землю і змушує гори вібрувати.

Океани також приєднуються до гірської музики. Коли хвилі рухаються дном океану, вони створюють коливання, звані мікросейсмами. Це схоже на биття серця Землі, яке відчувається у всьому світі. І знаєте, що? Частота цих вібрацій відповідає тому, як розгойдується Маттерхорн, ніби гора та океани запалюють разом. Отже, коли ви наступного разу побачите гору, пам'ятайте, що вона не просто стоїть на місці, а виконує свою партію у глобальній симфонії, створеній Землею. Це дослідження допомагає дізнатися, як землетруси можуть вплинути на круті гори, схильні до зсувів та лавин. Воно також дає можливість по-новому оцінити такі гори, як Маттерхорн. Вони мають свої власні приховані пісні, вони розгойдуються і вібрують у такт таємничої мелодії, що звучить глибоко всередині Землі.

Ось ще один цікавий факт про гори. Вони не лише «розмовляють» самі... Вони також можуть впливати на те, як ми говоримо! Виявляється, мови, якими розмовляють у високогірних районах, мають особливі звуки, які ви не почуєте в інших місцях. Вивчивши п'ятсот шістдесят сім мов, лінгвісти виявили, що дев'яносто дві з них використовують особливий вид приголосних, які називаються абруптивними. Такі звуки виробляються шляхом різкого виштовхування повітря із задньої частини горла. Це створює мовні сплески, які надають мовам особливого звучання. Вчені знайшли цікаву закономірність. Ці звуки не характерні для англійської чи європейської мови. Але вони є в деяких мовах корінних народів Північної Америки та на території між Чорним та Каспійським морями. Ще більш загадково те, що в мовах Тибету, на яких говорять в горах, не використовуються абруптивні приголосні. Лінгвістам не терпиться розгадати цю загадку і дізнатися більше про те, як пов'язані гори та язик.

Чому ж деякі мови, якими розмовляють у горах, мають особливі звуки? Це загадка, але дослідники мають кілька цікавих ідей. Одна з них полягає в тому, що ці звуки допомагають людям уникнути пересихання горла через сухе повітря при розмові. Інша гіпотеза передбачає, що нижчий тиск повітря в горах дозволяє легко видавати ці звуки. Але вчені ще шукають справжню причину. А деякі експерти взагалі вважають зв'язок між горами та мовами непереконливим. Вони кажуть, що хоча рельєф може впливати на мову, є й інші причини, з яких деякі мови схожі, наприклад запозичення слів із сусідніх мов. Але це дослідження все ж таки дало нам деякі дивовижні відкриття. І було б чудово, якби гори визначали не лише зовнішній вигляд нашого світу, а й те, як ми розмовляємо!

Наступного разу, коли досліджуватимете гірську місцевість, уважно прислухайтеся до місцевої мови. Можливо, ви почуєте унікальні звуки та слова, на які вплинули гори. Начебто природа ділиться своїми секретами через мову людей, що там живуть. І пам'ятайте, що самі гори теж мають голос, і вони розмовляють з нами по-своєму. Вченим ще належить розгадати багато їхніх загадок. Давайте подивимося, які цікаві речі вони дізнаються у майбутньому. Залишайтеся з нами!