Від Миколая до Водохреща: у Білій Церкві встановили рекордний дідух

На Київщині цьогоріч з’явився унікальний різдвяний символ. У Білій Церкві встановили найвищий дідух в Україні — 8,78 метра. Цю інформацію підтвердила заступниця міського голови Катерина Возненко.

Де і коли можна побачити дідуха

Дідуха встановили 6 грудня, на День святого Миколая, у самому центрі міста — поруч із парком культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Стоятиме він до Водохреща, 6 січня.

Локацію обрали свідомо:

• це одне з найлюдніших місць у Білій Церкві;
• тут традиційно проходять різдвяні заходи;
• площа має відеоспостереження та охорону;
• дідух добре проглядається з різних боків і став зручним місцем для фото.

Як з’явилася ідея найбільшого дідуха

За словами Катерини Возненко, задум мав глибший сенс, ніж просто рекорд:

«Українські традиції мають звучати голосно й гордо. Біла Церква заслуговує на такий оберіг — за свою незламність, за людей, які не здаються і вміють берегти традиції навіть у складні часи».

Це перший дідух такого масштабу в історії міста.

Хто створив різдвяний символ

Ідея, проєкт і дизайн належать майстрині Яніні Рудь. Втілювала задум вся її родина — чоловік Юрій і син Юрій.

До створення дідуха долучилися:

• діти та матері загиблих воїнів;
• подруги майстрині;
• мешканці міста, які раніше не були знайомі між собою.

Як наголошують у міськраді, кожен сантиметр дідуха створений вручну — з теплом і любов’ю до України.

Чи стане це традицією

У Білій Церкві вже говорять про продовження ініціативи. Громада хоче, щоб дідух з’являвся щороку:

«Можливо, він буде меншим за розміром, але з такою ж великою душею», — зазначає Катерина Возненко.

Чому це важливо для Київщини

В умовах війни такі символи мають особливе значення. Дідух у Білій Церкві — це:

• повернення до українських різдвяних традицій;
• простір спільної пам’яті та підтримки;
• приклад того, як культура й громада тримаються разом.

Найвищий дідух України у Білій Церкві — це не лише рекорд, а жива історія про єдність, пам’ять і традиції. Для Київщини він став різдвяним знаком сили громади й доказом того, що навіть у складні роки українські символи можуть звучати по-справжньому гучно.