В антидепресантів виявили протиракові властивості

Нейроонкологи виявили, що антидепресант вортіоксетин має потенціал для ефективної боротьби з гліобластомою, однією з найагресивніших форм раку мозку, яка залишається стійкою до сучасних методів лікування.

Гліобластома є найбільш злоякісною пухлиною мозку, і навіть за умови агресивного лікування, половина пацієнтів гине протягом року після діагнозу. Основною проблемою в лікуванні цього виду раку є гематоенцефалічний бар’єр — природний захисний механізм мозку, який перешкоджає проникненню більшості лікарських препаратів. Вчені під керівництвом професора Беренда Снейдера з Швейцарської вищої технічної школи Цюриха зосередилися на пошуку вже існуючих лікарських засобів, здатних долати цей бар’єр. Зокрема, їхня увага була спрямована на антидепресанти, які можуть мати нейроактивні властивості.

Фармакоскопія, інноваційна платформа для скринінгу препаратів, розроблена в лабораторії Снейдера, дозволила вченим одночасно перевірити сотні активних речовин на клітинах гліобластоми, отриманих від 40 пацієнтів. Серед протестованих 130 препаратів, найбільш ефективним виявився вортіоксетин — антидепресант, який вже дозволений до використання в ЄС та США. Цей препарат активує сигнальний каскад, який бере участь у розвитку нейронів, і зупиняє поділ ракових клітин, що було підтверджено в експериментах на мишах.

Значна перевага дослідження полягає в тому, що раніше фармакоскопію використовували лише для аналізу ліків проти раку крові. Це дослідження стало першою демонстрацією успіху методу для солідних пухлин, таких як гліобластома. Вортіоксетин, як показали досліди на мишах, був особливо ефективним у поєднанні зі стандартними схемами лікування, що відкриває нові перспективи для боротьби з цим агресивним захворюванням.

Важливо, що дослідники також створили комп’ютерну модель, яка дозволила протестувати мільйони речовин і встановити, чому деякі нейроактивні препарати виявляють протипухлинну дію. Це пов’язано з тим, що як нейрони, так і ракові клітини гліобластоми використовують спільні сигнальні шляхи. Завдяки цьому відкриттю можна пояснити, чому саме антидепресанти мають особливий вплив на гліобластому і чому вони можуть бути ефективними в лікуванні пухлин мозку.

Наразі вчені планують розпочати клінічні випробування вортіоксетину на пацієнтах із гліобластомою. Однак дослідники застерігають від самостійного прийому цього антидепресанту, оскільки ще невідомо, яка доза буде ефективною для лікування пухлини в людей. Професор Снейдер наголошує на необхідності ретельних клінічних досліджень, перш ніж цей препарат можна буде рекомендувати для лікування раку.

Це відкриття є важливим кроком у розумінні гліобластоми та її лікування, оскільки антидепресанти, які раніше використовувалися лише для психічних розладів, можуть виявитися дієвими проти агресивних пухлин мозку. Якщо клінічні випробування підтвердять ефективність вортіоксетину, це може значно змінити підхід до лікування пацієнтів із гліобластомою та підвищити їхні шанси на виживання. Крім того, фармакоскопія може бути використана для пошуку нових препаратів проти інших видів раку, відкриваючи нові горизонти в персоналізованій медицині.