Учені досі не знають, що робити після першого контакту з прибульцями

Попри десятиліття пошуків позаземного життя, людство досі не має узгодженого плану дій на випадок першого контакту з іншою цивілізацією. Саме тому серед учених тривають суперечки, чи варто взагалі надсилати сигнали в космос.

Про це пише Futura.

Пошуки можливих сигналів від інших цивілізацій тривають із 1959 року. Для оцінки ймовірної кількості розвинених цивілізацій дослідники використовують рівняння Дрейка, а останнім часом також аналізують швидкі радіосплески та вивчають молекули, виявлені на одному із супутників Сатурна.

Хоча прямих доказів існування позаземного життя досі немає, учасники проєкту SETI розробили спеціальну шкалу Ріо для оцінки потенційних сигналів. Вона враховує чотири критерії та присвоює оцінку від 0 до 10 балів. Нуль означає помилкове спостереження, а десять — беззаперечне підтвердження контакту або виявлення позаземного об’єкта.

Водночас питання про те, чи потрібно Землі самій надсилати сигнали в космос, залишається спірним. У різні роки NASA розмістило інформацію про Землю на зондах Pioneer, а з обсерваторії Аресібо передавали радіосигнали в напрямку далеких зоряних систем.

Фізик Стівен Гокінг застерігав від таких ініціатив. На його думку, значно розвиненіша цивілізація може поставитися до людства так само, як європейські колонізатори свого часу поставилися до корінних народів Америки.

Іншу позицію займає американський астробіолог Дуглас Вакоч. Він вважає, що якщо технологічно розвинені цивілізації існують, то вони вже давно могли зафіксувати радіосигнали, які Земля мимоволі випромінює протягом останніх десятиліть.

Астрофізик Карл Саган припускав, що підтвердження існування позаземного життя могло б змінити ставлення людей до самих себе, сприяючи більшій єдності та усвідомленню свого місця у Всесвіті.

Попри численні теорії та конспірологічні версії, науковці наголошують: будь-які рішення щодо можливого контакту з іншою цивілізацією мають ґрунтуватися лише на перевірених фактах і міжнародному консенсусі.