У яких країнах люди старіють найшвидше й чому - глобальне дослідження

Міжнародне дослідження довело, що темпи біологічного старіння визначаються не тільки медичними показниками, а й рівнем демократії, соціальною справедливістю та екологією. Аналіз даних із 40 країн підтвердив: громадяни країн із сильними демократичними інститутами і високим рівнем освіти живуть довше і повільніше старіють.

Про це пише журнал Nature Medicine.

Дослідницька група зібрала і проаналізувала величезний масив даних — від фізіологічних параметрів, таких як артеріальний тиск і індекс маси тіла, до соціальних чинників, зокрема рівня освіти та свободи слова. Щоб забезпечити порівнянність результатів, вчені витратили три роки на стандартизацію та уніфікацію даних, повідомляє 24 Канал із посиланням на журнал Nature Medicine.

Головним висновком стало те, що громадяни країн із розвиненими освітніми системами та стабільними демократичними інституціями демонструють помітно повільніше біологічне старіння. Натомість прискорене старіння значною мірою корелює із високим рівнем серцево-судинних захворювань, підвищеним тиском, а також політично нестабільним середовищем.

Однією з новацій у дослідженні став так званий біоповедінковий розрив — показник, що відображає різницю між хронологічним віком людини та станом її організму. Наприклад, якщо 50-річний учасник за станом здоров’я виглядає на 60 років, його розрив становить 10 років. Особливо вразливими до цього є ті, у кого помітно погіршуються пам’ять і фізична працездатність.

Найефективнішим способом уповільнити старіння виявилася освіта — вона забезпечує тривалий захист від передчасних вікових змін. Важливе значення має також підтримка фізичної активності і розвиток когнітивної гнучкості — хороша пам’ять і рухливість тіла мають потужний омолоджуючий ефект.

Що стосується регіонів із найшвидшими темпами старіння, то лідерами у негативному сенсі стали Єгипет і Південна Африка — тут різниця між паспортним і біологічним віком виявилася найбільшою. На протилежному полюсі опинилася більшість європейських країн, де старіння відбувається помірно. Регіони Азії та Латинської Америки розташувалися між цими крайнощами.

Дослідники також виявили, що країни, в яких демократія слабшає, а політичні свободи обмежуються, характеризуються більш стрімким біологічним старінням населення. До того ж швидке старіння провокують економічна нерівність, забруднення довкілля і низький рівень доходів.

Окремо вчені наголосили на впливі хронічного стресу — викликаного соціальними й політичними труднощами — який активує запальні процеси в організмі і сприяє прискоренню вікових змін.

Попри те, що спостереження тривали лише чотири роки, автори роботи планують розширити період досліджень до 10-20 років для глибшого розуміння механізмів старіння. Втім, вже зараз отримані дані є надзвичайно важливими для розробки державних стратегій, спрямованих на покращення здоров’я населення та уповільнення старіння.

Цікаво, що у частини учасників біологічний вік виявився нижчим за паспортний, і вивчення таких індивідуумів може дати ключ до розкриття секретів довголіття.