Однак, як пише The Wall Street Journal, він усе ще не виявив особливої готовності підштовхнути Москву до поступок.
Як пише видання, нездатність Трампа зупинити бойові дії після обіцянки зробити це швидко призвела до того, що він стає все більш розчарованим і, схоже, паралізує його. Тепер питання в тому, чи готовий він натиснути на Москву, щоб вона пішла на значні поступки для укладення угоди, так само, як він тиснув на Україну, – крок, який поставить під загрозу його більш масштабну мету зближення з Росією.
«Хоча Трамп і раніше критикував Путіна, такі випадки є відносно рідкісними, і помічники Трампа кажуть, що останнім часом він щиро здивований – і потай роздратований – тим, що Путін не проявляє більше гнучкості», – ідеться в статті.
Водночас Трамп, як і раніше, не виявляє особливого апетиту до того, щоб перечити Путіну. Його віра в те, що він зможе домогтися мирної угоди, схоже, заснована на його захопленні російським президентом, пише WSJ.
При цьому, зазначає видання, Трамп робить ризиковану передумову про те, що Кремль дійсно хоче миру. Як вважає співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем, це може бути пов’язано з тим, що посланець Трампа Стівен Віткофф, не маючи досвіду спілкування з росіянами, може давати Трампу надто райдужну оцінку шансів на мир, і це може призвести до того, що Трамп відчує себе ошуканим:
«Побоювання були пов’язані з тим, що Віткофф передасть Трампу якесь уявлення про позицію Росії, яке не збігається з реальною позицією Росії».
При цьому старший науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі Тетяна Станова зазначає, що Путін не виявляє особливого бажання підписувати мирну угоду з Україною найближчим часом, хоча він може розглянути ідею угоди, щоб задобрити Трампа. За її словами, Кремль щиро побоюється образити Трампа, але бажання Путіна перемогти в Україні переважує ці побоювання.
«Росіяни не бачать причин для укладення угоди, поки вони можуть продовжувати поступово просуватися вперед на полі бою і отримувати все нові поступки від американців. Чому вони повинні поспішати?», – зазначає Ерік Грін, колишній помічник Ради національної безпеки адміністрації Байдена.
