Працевлаштування вимушених переселенців: ситуація у невеликих містах

Наявність стабільної роботи – це не просто одна з ключових умовах адаптації внутрішньо переміщених осіб до нових реалій життя. Вона дає можливість утримувати родину, вирішувати житлові та побутові проблеми. Однак, через низку об’єктивних та суб’єктивних причин, ситуація із працевлаштування ВПО в Україні не ідеальна і потребує уваги як центральних, так і місцевих органів влади, пише УН.

Після початку повномасштабної російської агресії кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні офіційно зросла до 4,6 мільйона осіб. За даними Мінсоцполітики, станом на квітень цього року, 2,1 мільйони з них – це люди працездатного віку. З них офіційно працевлаштовані – 800 тисяч.

Як зазначають фахівці, труднощі безпосередньо із працевлаштуванням у внутрішніх переселенців виникають через те, що значна частина з них до того, як покинути свої домівки через війну, працювала на великих промислових підприємствах сходу та півдня України. Переїжджаючи у менш промислові регіони України цим людям, здебільшого, важко знайти роботу за фахом.

Тому не дивно, що у 2023 році у п’ятірці міст за кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб були Київ, Дніпро, Харків, Запоріжжя, Одеса - великі промислові центри України. Тобто люди все ж таки шукають можливість осісти там, де у них є можливість знайти роботу за фахом.

У невеликих містах, де традиційно більш розвинені мале підприємництво та сфера послуг, ця проблема відчувається гостріше. Зокрема, у Броварській громаді нині зареєстровано майже 22 тисячі внутрішньо переміщених осіб, них близько 2/3 – це люди, які переїхали саме після повномасштабної російської агресії. У місті є промислові підприємства, але труднощі із працевлаштуванням все одно присутні, тому на перший план виходить питання перекваліфікації та отримання нової професії.

"Багато переселенців працювали на великих підприємствах металургійної, вугільної, хімічної промисловості. Тут таких вакансій немає, тому необхідна перекваліфікація. Хочемо домовлятися з компаніями, які готові брати на роботу переселенців, щоб організовували для них відповідні курси", - розповіла голова Ради з питань ВПО при Броварській міській раді Анастасія Третяк в коментарі УНН.

Для того, щоб більш чітко визначити основні проблемні моменти із працевлаштуванням, створена у січні цього року Рада провела відповідне опитування серед ВПО Броварської громади. І хоча, за словами Анастасії Третяк, його не можна назвати максимально репрезентативним, певні тенденції все ж прослідковуються.

Так, близько 36% опитаних знайшли роботу в громаді, працюють дистанційно або працевлаштовані за попереднім місцем проживання.

Найбільше (майже 35%) потребують працевлаштування внутрішні переселенці віком 36-45 років, тобто люди, які вже певний час працювали за певною спеціальністю, і тепер їм складно знайти роботу за фахом.

Водночас, як зазначає голова Ради з питань ВПО в Броварах, люди готові змінювати сфери своєї професійної діяльності.

"Наше опитування показало, що люди хочуть працювати водіями, у сфері медицини, з метою подальшого працевлаштування готові відвідувати курси англійської мови, бухгалтерського обліку, комп’ютерної грамотності, б’юті індустрії тощо", - каже Анастасія Третяк.

Безумовно, працевлаштування внутрішньо переміщених осіб є загальнодержавним питанням. Але й місцева влада теж по можливості повинна включатися в цей процес.

"Безумовно, місцева влада повинна піклуватися про таких людей. Для ВПО головні проблеми – це, безумовно, дах над головою і знайти роботу: щоб було, де жити, і за що жити. І це завдання для місцевої та центральної влади – їх вирішувати.

Зараз у багатьох випадках все обмежуються, як правило, допомогою від держави дві тисячі на дорослого і три тисячі - дитину, чи на особу з інвалідністю. І вважають, що це все, і далі крутіться, як хочете. Більше того, цю допомогу мізерну ще й можуть відмінити, якщо якийсь інспектор помітить, що людина не живе на задекларовану допомогу.

Тому роль місцевої влади дуже важлива, як і центральної. Це одна із соціальних функцій держави", - зазначив в експерт з соціальної політики Андрій Павловський в коментарі УНН.

У тих-таки Броварах розуміють, що стабільна робота з пристойним заробітком швидше сприятиме адаптації внутрішніх переселенців на новому місці.

"Ми, як ніхто, розуміємо цих людей, адже у перші дні війни російські окупанти стояли на околицях нашого міста, де тривали запеклі бої. Жителі Броварів так само виїжджали та шукали прихисток в інших регіонах України або за кордоном. Тому міська рада всіляко сприяє адаптації цих людей та їхній інтеграції у нашу Броварську громаду. Розробляємо різні проекти, програми, щоб у людей були робота, житло, доступ до соціальних послуг", - розповів УНН міський голова Броварів Ігор Сапожко.