На Мадагаскарі знайшли сім нових видів жаб: вони роками ховалися від учених

Міжнародна команда дослідників виявила на Мадагаскарі сім раніше невідомих видів алмазних жаб. Вчені понад 12 років розбиралися з цією групою земноводних, які виявилися значно різноманітнішими, ніж припускали раніше.

Про це пише SciTechDaily.

Дослідники поєднали польові спостереження, музейні зразки та сучасний аналіз ДНК. Це допомогло не лише знайти нові види, а й вирішити давню проблему з класифікацією цих жаб.

Уточнення назв і місць проживання тварин тепер має допомогти краще захищати їх у лісах Мадагаскару, які швидко зникають.

" alt='На Мадагаскарі знайшли сім нових видів жаб: вони роками ховалися від учених' title='На Мадагаскарі знайшли сім нових видів жаб: вони роками ховалися від учених' />

Активістка велоруху Кривого Рогу

 

 

“Різноманіття алмазних жаб ховалося просто під нашими ногами. Багато видів більшу частину життя проводять під опалим листям, а навіть коли вони виповзають, можуть оманливо бути схожими один на одного”, — розповів провідний автор дослідження Марк Д. Шерц, куратор герпетології Музею природознавства Данії.

Алмазні жаби належать до найцікавіших земноводних Мадагаскару. Деякі з них мають дуже округле тіло, схоже на дощових жаб з материкової Африки, і більшість часу проводять під лісовою підстилкою.

Інші види мають довгі ноги, які допомагають пересуватися по моху, або міцне тіло, пристосоване до життя на землі.

На перший погляд більшість таких жаб здаються коричневими. Але в деяких на стегнах і нижній частині спини є яскраві помаранчеві плями або контрастні білі й чорні візерунки.

Вчені припускають, що ці приховані кольори можуть допомагати відлякувати хижаків. Через те, що жаб важко знайти, а різні види часто дуже схожі між собою, вони залишалися одними з найменш вивчених хребетних Мадагаскару.

Дослідження почалося понад 12 років тому, коли науковці виявили жаб, які могли належати до невідомих видів. Однак дати їм правильні назви виявилося складно.

Проблема полягала в тому, що старі наукові назви не можна було точно пов’язати з генетичними лініями сучасних популяцій.

“Коли я почав цей проєкт 12 років тому, ми вже знали, що існує кілька видів, які чекають на опис. Майже кожна експедиція на Мадагаскар знаходила новий вид. Деякі було легко описати, але інші виявилися складними через невизначеність зі старими назвами”, — пояснив Шерц.

Вирішальним етапом стало використання музеоміки — методу, який дозволяє отримувати та аналізувати ДНК зі старих музейних зразків.

Дослідники порівняли генетичні дані законсервованих жаб із новими зразками, а також додали інформацію про зовнішній вигляд, будову скелета та особливості їхніх звуків.

Такий підхід допоміг пов’язати історичні назви з правильними еволюційними лініями та остаточно розібратися у класифікації алмазних жаб.