Медики розповіли, як надлишок солі впливає на імунітет

Зайва сіль викликає в організмі гормональні зрушення, через які зменшується активність імунних клітин.

Співробітники Боннського університету заражали бактеріями листі мишей, яких тримали на дієті з різною кількістю солі. (Лістерії можуть викликати цілий набір хвороб, від шлунково-кишкового розладу до сепсису.) І у тих мишей, які їли багато солі, у печінці та селезінці було у 100–1000 разів більше бактерій, ніж у тих, хто солі їв мало; і від інфекції сечостатевих шляхів «сильносолені» миші позбавлялися довше.

На відміну від шкіри, яка служить як би соляним складом, інші органи та тканини намагаються підтримувати концентрацію на солі на певному і більш-менш однаковому рівні – тому що надлишок іонів натрію та хлору змінює водно-сольовий баланс у крові, у міжклітинній рідині та в самих клітинах, що відчутно позначається на біохімічних процесах. Надлишок солі організм намагається вивести разом із сечею: у нирках є спеціальний молекулярний датчик, який при підвищенні концентрації солі змушує нирки активно її відфільтровувати. Але при цьому, по-перше, нирки залишають у крові більше сечовини, яка пригнічує антибактеріальну активність імунних клітин нейтрофілів.

А по-друге, коли організм намагається позбутися солі, зменшується синтез гормонів мінералкортикоїдів, які керують водно-сольовим балансом.

У статті в Science Translational Medicine говориться, що надлишок солі погано впливає і на людський імунітет: для експерименту добровольців просили з'їсти шість зайвих грамів солі на додаток до тієї, що вони з'їли з їжею протягом дня (за словами авторів роботи, ці шість грамів солі можна отримати з двома бургерами та двома порціями картоплі фрі). Через тиждень виявилося, що гранулоцити в крові людей стали гірше справлятися з бактеріями.

Тому є у нас ще один привід, щоб не надто налягати на солоне, хоч би як його ми любили: сіль не тільки підвищує кров'яний тиск, але й робить нас більш беззахисними перед бактеріальною інфекцією.