Люди, які через свою неуважність тепер не знають, куди очі ховати

Мабуть, будь-хто з нас хоча б одного разу почував себе неуважним розтяпом. У цьому може бути винна втома, що накопичилася за день, безглузда випадковість або стресова ситуація. Втім, дехто зізнається, що він постійно витає у хмарах незалежно від часу доби та життєвих обставин. У будь-якому випадку через розсіяність ми можемо влипнути в історії, які потім переказуватимемо як байки та анекдоти.

• Я на роботу проспала. Швидко закручую волосся з тим, що потрапило під руку, вмиваюся і вилітаю з дому. Я тоді працювала в нотаріальній конторі, вся така важлива. І ось йду в туалет, дивлюся в дзеркало, а у мене на голові стрінги, якими я вранці похапцем закріпила шишку. Три години прийому з трусами на голові. Добре, що були чорні однотонні, сподіваюся, ніхто не здогадався, що це не гумка для волосся. © movchanita / Pikabu
• Якось я несла в руках склянку молока та телефон. Кинула гаджет на ліжко і вирішила вимкнути світло. Ось тільки коли я повернулася до ліжка, то зрозуміла, що шпурнула на неї не телефон, а склянку. © MotherOfBorzoi / Reddit
• Якось ми з сестрою купили морозиво, запаковане в м'яку оболонку у формі ковбаси. І в результаті забули його у спеку прямо на столі. Години через 3 згадали, сестра торкнулася його, а упаковка різко порвалася. У морозиві були і ми обидві, і вся кухня. © Мама Дорога / ADME

• Я поспішала додому. На ходу намацала у себе в кишені квитки та чеки. Вирішила викинути, коли проходитиму повз смітник. Звичайно, викинула карту. Через гидливість зазирнула у контейнер і зрозуміла, що це ще квіточки. Усередині було порожньо, картка виявилася на дні. Спробувала нахилити – не вийшло. Вирішила пірнати. Картина маслом: блондинка у фіолетовому плащику повисла на борту контейнера для сміття. Виколупати карту вийшло хвилин через 5 ганьби перед сусідами. © movchanita / Pikabu
• Якось я вирішив зробити яєчню. Очікування: розбиваю яйця, виливаю їх у сковорідку, викидаю шкаралупу. Реальність: розбиваю яйця та викидаю їх у смітник. Потім ще 30 секунд стояв над відром у спробах зрозуміти, що трапилося. © nWo1997 / Reddit
• Начальник подзвонив мені і сказав заглянути до його кабінету. Я встав і вийшов у коридор. До кабінету боса було близько 20 метрів. Так от, я не дійшов до нього, бо відволікся. Заскочив у сусідній відділ, потріпався з дівчатами, повернувся до себе та продовжив роботу.
  Потім шеф розповідав, як здивувався, побачивши камерами, що співробітник передумав йти до нього буквально на півдорозі. © ildarmakaev / Pikabu
• Якось я сходив у громадський туалет у торговому центрі. А потім на вулиці помітив позаду себе щось біле. Різко зупинився і озирнувся, але нічого не побачив. Так було кілька разів. У результаті я зрозумів, що у мене в штанах застрягло майже півметра туалетного паперу. Так ніяково мені ніколи не було. © Christopher Phillips / Quora

«Піцерія залишила мені в подарунок лист для піци».

• Періодично забуваю про сковорідку, коли мій посуд. І ось одного разу повертаюся із тривалого відрядження. Заходжу на кухню і бачу, що сковорода настільки повна, що навіть її кришка піднялася. З'ясувалося, що за півтора місяці там виросла пружна величезна пліснява, в якій вигадливо сплелися 5 кольорів: білий, чорний, жовтий, зелений та червоний. © Бабуся-веселушка / ADME
• У мене на балконі час від часу тусувалися голуби. Я людина розсіяна, тому нерідко залишала двері туди відчиненими. Спочатку я почала виявляти по периметру кімнати пір'я. Потім виявила птахів, які самозабутньо клювали моє лимонне печиво. А найепічніше було прокинутися і зрозуміти, що під моїм ліжком голуб спорудив гніздо і висиджує там яєчко . © Підслухано / Ideer
• Якось я спробував відчинити двері чужого автомобіля своїми ключами. © Ganapati Hegde/Quora

• Ночувала я якось у подруги. Вранці згадала, що мої стрінги на батареї сохнуть, засунула їх у кишеню куртки та втекла. Їду до трамваю, підходить кондуктор — молодий хлопець. Лізу в кишеню за грошима і заразом витягаю труси. І тут мені довелося незворушно прибрати їх назад, вдати, що все гаразд, і оплатити проїзд. Обличчя цеглою тримала до кінця поїздки © mkudrik/Pikabu
• Якось виходжу на вулицю з дому, в руках несу 2 пакети: зі сміттям і з дорогою сукнею, яку треба здати в хімчистку. Бачу, що біля під'їзду стоїть сміттєвоз. Мені звідти кричать: «Дівчино, кидайте свій прямо нам у кузов». Кинула пакети і пішла далі задоволена. Що до чого, зрозуміла вже тільки на півдорозі до роботи. © Ще дещо / ADME
• Бігла я до школи у 10-му класі. Зима, холод, попередній тиждень, мізки не працюють. Прийшла, роздяглася у вестибюлі, а на мене школярі дивляться й усміхаються. Загалом, на мені були теплі колготки та короткий светр. Спідницю я благополучно забула. Що вдієш, довелося повертатися додому. © Олена Бачуріна / AdMe

«Я забув покласти артишок у холодильник, і він зацвів».

• Сьогодні я вийшов з дому з навушниками та з пультом від телевізора. Поки йшов вулицею, намагався знайти роз'єм і непристойно висловлювався. © Aba**ka / Pikabu
• Давним-давно я працював в одній транспортній компанії. Якось мені треба було терміново заповнити папери, але ніяк не вдалося знайти ручку. Я перерив усе на столі, а потім перевернув весь склад. І тут до мене підійшов керівник і поцікавився, що ж я так завзято намагаюся знайти. Я витяг ручку з рота, гаркнув: «Я шукаю...» — і нарешті звернув на неї увагу. © James T. Bawden / Quora
• З ранку заварила собі каву, щоб очі розплющити. Кава була насипана в кухоль з вечора. Я похвалила себе за передбачливість, хлюпнула туди води, цукорку додала, розмішала. П'ю каву і розумію, що вона якась не така вийшла. Ближче за середину гуртка прийшло осяяння: він був не насипаний заздалегідь, а спитий. Плюс замість цукру я закинула в кухоль сіль, якій, на щастя, не вдалося повністю розчинитись, бо треба було підігріти воду в чайнику. © AlexandraBa92 / Pikabu
• Кожен із нас виявив у кишеньках зимових речей забуті гроші. Іноді знахідка тішила. Ось тільки сьогодні я розбирала в тумбочці старі папери і знайшла пристойну суму, яку вже давно подумки кудись витратила. © Підслухано / Ideer