Картопля рак не лікує: МОЗ розповіло, як розпізнати фейкові поради щодо харчування

У Міністерстві охорони здоров’я України звернули увагу на небезпечні фейки про харчування, які поширюються в соцмережах. Частина таких порад є просто неефективною, інші ж можуть безпосередньо зашкодити здоров’ю.

Щоб допомогти користувачам відрізняти правду від маніпуляцій, у відомстві підготували перелік типових "червоних прапорців", чекліст для самоперевірки та список надійних джерел.

Наприклад, людям дають нереальні обіцянки та обіцяють "чудодійні" результати. Фахівці нагадують: стабільні зміни у стані здоров’я потребують комплексного підходу та часу. Жоден професійний дієтолог не пообіцяє "мінус 20 кг за місяць", адже швидка втрата ваги здебільшого пов’язана зі зневодненням і втратою м’язів, а не жиру. Це веде до дефіциту поживних речовин, проблем із метаболізмом і швидкого повернення ваги. 

Окрему небезпеку становлять твердження про "зцілення" серйозних хвороб за допомогою "натуральних" засобів. Наприклад, популярний міф, що сода з медом чи картопляний сік можуть лікувати рак. Насправді жоден із цих продуктів не є ліками. Надмірне споживання соди, навпаки, шкодить серцево-судинній системі.

Крім того, за словами медиків, треба "з прищуром" ставитися до категоричних заборон, які пропонують неперевірені джерела. Адже абсолюти на кшталт "ніколи не" чи "завжди потрібно" рідко виправдані, адже харчування залежить від індивідуальних потреб людини. Прикладом є демонізація молочних продуктів: науковий аналіз 52 досліджень показав, що вони не викликають запалення, а навпаки можуть знижувати його маркери.

Аналогічно і з веганським раціоном: за правильного планування він цілком повноцінний. Щодо глютену - він небезпечний лише для людей із певною до нього чутливістю, а для решти не становить загрози. Цукор у надмірних кількостях шкодить, але в помірних - безпечний.

Не слід забувати, що за деякими "порадниками" може бути прихована реклама. Коли "експерт" радить "обов’язково" пити детокс-чай чи купувати вітамін, варто замислитися: чи це справді турбота про здоров’я, чи просто спроба продати товар.

Наприклад, рекламу вітаміну B6 часто поширюють без реальних медичних показань. МОЗ наголошує: перш ніж вживати будь-які добавки, необхідна консультація лікаря.

Ще один міф "натуральне = корисне". У соцмережах активно поширюються "народні рецепти", які не мають доказової основи: відвар цибулі з молоком "від усіх хвороб" чи полин, який начебто "вбиває ракові клітини".

Насправді організму не потрібні "детокс-програми" - за очищення відповідають печінка, нирки та травна система. Справжній "детокс" - це позбутися акаунтів, які пропагують нездорові уявлення про їжу.

Зловживання науковою термінологією. Фрази "інсулінові стрибки" чи "токсини в тілі" часто використовують для залякування без жодної конкретики. Так само й твердження "це хімія!" - насправді вся їжа складається з хімічних сполук.

"Про Cherry-picking - вибіркові факти. Поширена маніпуляція - посилатися лише на ті дослідження, які підтверджують потрібну позицію, і замовчувати інші. Такий підхід, зазначають медики,  може створювати гучні, але спотворені заголовки на кшталт "шоколад лікує депресію". У МОЗ наголошують: варто перевіряти, чи наведені різні точки зору та чи згадані обмеження дослідження.

Крім  того, варто пам’ятати про можливість маніпуляції доклінічними експериментами. Результати тестів на клітинах чи тваринах не можна напряму переносити на людину. Приклад - відкриття автофагії в дріжджах, за яке дали Нобелівську премію 2016 року. Деякі блогери використали його як аргумент на користь інтервального голодування, хоча сам автор наголошував: висновки стосувалися лише клітин, а не людей.

Кореляція ≠ причина: статистичний зв’язок не доводить, що одне явище спричиняє інше. Наприклад, обговорюваний зв’язок між ультраобробленою їжею та смертністю в медіа часто подають як доведений факт, хоча це лише гіпотеза.

Консенсус експертів

Якщо порада суперечить позиції більшості медичних організацій, варто насторожитися. Так, модна карнівор-дієта (повна відмова від рослинної їжі) у TikTok подається як "ліки від усього", але медична спільнота застерігає: вона може призвести до дефіциту вітамінів і клітковини.

Картопля, яку часто несправедливо називають "порожніми калоріями", насправді є цінним джерелом вуглеводів, клітковини та калію.

Чекліст від МОЗ: як перевірити інформацію

Фахівці пропонують перевіряти: хто автор поради і чи має він профільну освіту, чи є посилання на наукові джерела, 

чи базується інформація на рецензованих дослідженнях на людях, чи не обіцяють "чудодійних" результатів, 

чи відчуваєте ви сильні емоції під час читання. Крім того, важливо розуміти, чи є прозорість щодо реклами та комерційних інтересів та чи узгоджується порада з позицією медичної спільноти.

МОЗ наголошує: основа здорового харчування - це збалансований раціон і критичне мислення, а не поради з анонімних акаунтів.