"В безпілотному напрямку ми є законодавцями моди",- підполковник ГУР Андрій Савенко

Вчора о 11:32
0
"В безпілотному напрямку ми є законодавцями моди",- підполковник ГУР Андрій Савенко

"В безпілотному напрямку ми є законодавцями моди",- підполковник ГУР Андрій Савенко

ЗМІ стоять в чергу на інтерв’ю до підполковника ГУР Андрія Савенка. Про такого інтелігентного, освіченого, глибоко знаючого війну співрозмовника можна лише мріяти. 

Його бойовий шлях почався навесні 2014 року. У складі 79-й десантно-штурмової бригади (Миколаїв) солдат Савенко брав участь в першому бою за Савур-Могилу, потім з побратимами виходив з оточення під Ізвариним,  пізніше була оборона Донецького аеропорту та інші гарячі точки. 

У лютому 2015-го молодшому сержанту Савенку запропонували перейти у загін спецпризначення ГУР. У перші години повномасштабного вторгнення вони зустрічали ворога на Київщини, обороняли Бахмут та інші міста,здійснювали бойові виходи в тил ворога. Зрозумівши, що за дронами майбутнє,  Андрій зосередився на цьому напрямку.  

У нього три вищих освіти (фахівець з фізичного виховання, менеджменту організації та публічного управління та адміністрування), плюс він кандидат наук. А ще багаторазовий чемпіон світу та Європи з Combat Ju-Jutsu, заслужений майстер спорту і заслужений тренер України (підготував 19 майстрів спорту та чотирьох майстрів спорту міжнародного класу), з 2023 року віцепрезидент Всеукраїнської федерації військово-технологічного спорту.

В ексклюзивному інтерв’ю для today.ua ми торкнулися багатьох тем – від сучасних безпілотних технологій до перегонів на FPV-дронах. 

Війна перейшла в ту фазу, коли ми воюємо дистанційно

- Андрій, застосування дронів повністю змінило філософію протистояння ворогу. Це нова глава у військовому мистецтві. БПЛА на полі бою вже не допоміжний інструмент, а один з ключових засобів. За статистикою, дрони   забезпечують знищення майже 80% цілей. 

Зрозуміло, що йде дуже серйозна гонка безпілотних технологій. Росія збільшує темпи й масштаби виробництва дронів,  зокрема, постійно модернізує далекобійні «шахеди». Відомі українські фахівці з БПЛА кажуть, що противник суттєво просунувся в цій галузі, що цією весною Україна вперше почала відставати від Росії в питанні кількості і якості безпілотників. Чи справді ворог випередив нас в цьому? 

- Моя думка наступна. Як показує час, в інноваціях, розробці, розвитку і впровадженні чогось нового ми зараз попереду всіх. Ми застосовуємо те, що начебто і не пристосовано для ведення війни, й примудряємося все це переналаштувати, вдосконалити та модернізувати. Зокрема, в безпілотному напрямку українці є законодавцями моди. Однак, на жаль, в масштабуванні росіяни нас випереджають. На один запущений наш FPV-дрон відповідають п’ять-сім.  

- Хоча ми стрімко розвиваємо свій "зоопарк" безпілотників, однак відомий факт, що ЗСУ катастрофічно бракує FPV-дронів, які мають забезпечити створення «мертвої» зони  на лінії фронту, щоб унеможливити просування російської піхоти. Це системна проблема, яку треба вирішувати негайно. Виробництво в гаражах врятувало нас у 2023-му, але зараз цього замало. Потрібні промислові масштаби базових видів дронів, протипіхотних мін та РЕБ. 

В безпілотному напрямку ми є законодавцями моди,- підполковник ГУР Андрій Савенко - today.ua

- Я завжди порівнював FPV-дрони з одинарним пострілом з автоматичної зброї. Їх дійсно не вистачає. Це правда.

- Військові кажуть, що останніми часом часто отримують від держави FPV-дрони неналежної якості, які без доопрацювання не придатні до використання. І це відбувається на фоні підвищення якості російських безпілотних комплексів. Є таке явище? 

- Воно не нове. Таке було і раніше, коли деякі виробники постачали на фронт дрони, які потрібно було якось доопрацьовувати або перепрацьовувати. Дрон же  налаштований на заводські настройки. А мене як пілота він може не влаштовувати, тому я його налагоджую під свою  манеру управління, щоб він летів саме так, як мені потрібно. Це більшість пілотів робить, якщо чесно. Щодо якості - так, трапляється, що приходять партія дронів і  ти з трьох збираєш один. Це не поодинокі випадки, на жаль.

- Зараз багато говорять про дрони на оптоволокні. 

- Це вже зовсім інша історія.  Розповім про свої враження. Зараз я знаходжусь на реабілітації після ендопротезування. Це в мене вже третя операція. На момент, коли була перша, ми ще не застосовували ці дрони. Я вже думав, що в цьому напрямку, особливо у FPV-дронах, ми вже витягли все, що можливо. Однак  виявилося, що ні. Звідкись не візьмись почався новий етап. Я був дуже сильно здивований. Тобто сучасні технології постійно прогресують і змінюються. З ними змінюється і війна.

- Ці дрони взагалі невразливі? 

- Не те, що невразливі – просто не втрачається зв'язок оператора з дроном, тому що він відбувається через кабель оптоволокна. Але цей кабель ламкий. Він може пошкодитися, наприклад, якщо змінити кут на гострий. Потрібно ще вміти управляти так, щоб не зламати його. Однак на нього не діють зовнішні фактори типу РЕБ. По суті, його заглушити неможливо. 

- Це дійсно прорив в технологіях?

- Так. Йшла постійна боротьба - фахівці РЕБ вчаться глушити певні частоти, а виробники дронів ті частоти підвищують або знижають. Тобто під кожний тип шукають  якийсь ключ. А цей винахід кардинально змінив правила гри. 

- Ще одна нова тема - безпілотники зі штучним інтелектом. ЗМІ пишуть, що росіяни швидше за нас вивели на поле бою цю технологічну новинку: «Такі БПЛА йдуть роєм з шести-семи бортів, розпізнаючи один одного за розмальовкою крил. Унікальне кольорове маркування на крилах дає змогу рою триматися зграєю. Йдуть, як птахи, один над одним, щоб бачити маркування. Виявивши ціль, БПЛА самостійно приймають рішення атакувати її. Завдяки ШІ ці дрони, наприклад, можуть годинами літати над трасами, вишукуючи військові машини». А що у нас відбувається в цьому дуже перспективному секторі?  

- Скажу лише те, що можу. Про БПЛА зі штучним інтелектом мова йде дуже давно. Якщо коротко, це коли «мізки» самого дрона (тобто прошивка або його програма) вміють розпізнавати цілі. Це поки що перший етап використання штучного інтелекту. В нас я бачу деякі напрацювання, але вони ще сируваті. 

- А хто тут попереду – ворог чи ми? 

- Думаю, ці технології рухаються десь плюс-мінус з різницею в один крок. Вони зробили нове - ми зробили нове. Їхній дрон впав, або заглушили його, або десь дістали якийсь  зразок - переклали це у свої інновації. Вони так само. 

- Дуже відомий військовий експерт Сергій Грабський каже, що розвиток БПЛА йде такими шаленими темпами, що майже щотижнево з’являється щось нове. Нас вже не дивує, що відрізок часу від зухвалої ідеї до її реалізації дуже маленький, що дрони долітають за тисячі кілометрів вглиб Росії й показують феноменальну точність, що напружує навіть наших союзників. Якщо пофантазувати, до чого може дійти людство в удосконаленні БПЛА? 

- Війна дала дуже великий поштовх у розвитку саме БПЛА в усьому світі. Прекрасно пам'ятаю червень 2022 року, коли ми самі почали «крутити» FPV-дрони, чіпляти на них якісь невеличкі вибухові пристрої, які детонували при ударі,  як в нас були перші результати.  

Я тоді про це розповідав на зустрічах і пояснював, що на цьому потрібно акцентувати, що за дронами майбутнє. На той момент не всі, хто обіймав керівні посади, бачили в цьому перспективу. Дехто навіть не розумів, що це таке. Вони не уявляли, що війна дійде до того, що солдат буде сидіти в якомусь приміщенні, тримати в руках пульт і дивитися в монітор,  начебто грати в відеоігри, а якась машина буде виконувати бойові завдання на полі бою. 

- Бачила відео порятунку пораненого бійця із надскладної ділянки фронту за допомогою наземного робота. Хлопці на відстані керували цією машиною, а він лежав в ній та ще й цигарку курив. Це просто фантастика.

- Ці наземні роботизовані комплекси зараз дуже активно почали розвиватися. Це величезний крок вперед. 

Взагалі зараз війна перейшла в ту фазу, коли ми воюємо дистанційно. Навіть лінія бойового зіткнення для піхоти стала довшою. Якщо раніше дистанція між ворожим і нашим переднім краєм могла бути три-п’ять кілометрів, то зараз FPV-дрони спокійно залітають на тридцять-сорок. Пілоти обох сторін постійно ведуть шахову партію на FPV-дронах. Рано чи пізно штучний інтелект буде на належному рівні, а людина вже відійде на другий план.

- А що у нас з кадрами? 

- Якщо повернутися до початку, коли ми зрозуміли, що потрібно цей напрямок розвивати, створювати виробництво, організовувати бойові групи на лінії фронту, щоб з тактичного рівня перейти на стратегічний, тоді сильно не вистачало саме пілотів, дуже великий дефіцит був. Тому військові терміново створювали якісь курси. Потім масово з'явилися цивільні школи. Зараз пілотів багато. Навчити людину літати саме по-бойовому, щоб його БПЛА перелетів три посадки й влучив в якусь ціль, можна доволі швидко. До цього більше адаптоване молоде покоління, яке в дитинстві грало в відеоігри. А тим, кому за 40, трішки тяжкувато.

"Як тільки провели перші змагання, всі сказали, що ми попали прямо в десятку"

- Тепер трохи про вас. Ви взимку цього року захистили дисертацію на тему "Підвищення функціональних можливостей спортсменів ударного стилю в змішаних єдиноборствах в процесі спеціальної силової підготовки". Спитаю прямо. Ви дуже зайнята людина, у вас купа справ. Навіщо вам ще й наукова діяльність? 

- Я вчуся все життя, це мені потрібно. Що це мені дає? По-перше, це, мабуть, частина моєї реабілітації. По-друге, це задоволення, я від цього дійсно кайфую. 

Я завжди мріяв займатися наукою. Тому, коли закінчив свою  спортивну та тренерську кар’єру, вирішив вступати в аспірантуру. Це був 2022 рік. Хоча тоді це питання в мене стояло на другому плані, бо на фронті відбувалися такі події, що було ні до чого. Однак в червні я сказав: «Буду пробувати вступати. Крапка». Вибрав Волинський національний університет імені Лесі Українки. На вступі відповідав без підготовки, був готовий говорити дуже довго, але мене постійно зупиняли: "Стоп, вже досить". 

- В процесі навчання, а потім захисту дисертації не було поблажок?  

- Ні, все відбувалося належним чином. Процес навчання був дуже цікавий. Якщо якийсь блок недопрацьовував, мене постійно підганяли. Сподіваюся, що мої розробки та інновації будуть корисними спортсменам і тренерам. 

Мені приємно спілкуватись з науковцями. В них теоретична частина сильніша, ніж практична, а в мене навпаки. Згадую наші дискусії,  коли ми обговорювали той чи інший напрямок, ту чи іншу вправу і наслідки від неї, мені це дійсно дуже подобалось. Тому, не задумуючись, піду далі, тобто буду працювати над докторською. 

В безпілотному напрямку ми є законодавцями моди,- підполковник ГУР Андрій Савенко - today.ua

- Ще один напрямок вашої діяльності – створення Федерації військово-технологічного спорту. Як цей рух розвивається й що він дає війську в першу чергу? 

- Коли я зрозумів, що безпілотний  напрямок повністю змінить нашу війну, вирішив вкладати в нього всі зусилля і розвивати його. Якось зібралися з однодумцями, які все життя тісно пов'язані зі спортом (очолювали осередки різних федерацій і навіть всеукраїнські федерації), і я запропонував: "А давайте створимо перегони на FPV-дронах серед ветеранів". Мене підтримали: "Цікава ідея".

На початку небагато хто вбачав в неї перспективу. Ми самостійно рухалися, шукали на організацію змагань кошти. Але як тільки провели перші змагання, всі сказали, що ми попали прямо в десятку. Зараз це офіційний вид спорту, визнаний Міністерством молоді та спорту, який має чіткі правила та оцінювання. Що це дає? Ми вже можемо надавати звання майстрів спорту України з військово-технологічного спорту. В кожній області в нас є осередок зі своєю структурою. Вони організовують регіональні змагання, а ми як Всеукраїнська федерація - чемпіонат України й Кубок України. З часом будемо відбирати збірну країни. 

Ми отримали дуже велику підтримку міністра молоді та спорту Матвія Бідного, працівників міністерства, президента Зеленського особисто. Місяць тому він приїжджав на наші перегони.  

Щодо участі ветеранів, це для них реально дуже велика реабілітація. От є хлопець з обмеженнями, йому тяжко брати  участь в змаганнях, де треба фізично навантажуватися. А тут він одягає окуляри (навіть є такі пристосування, де і без рук можна керувати БПЛА) і літає як бойовий пілот. Ще є змагання на наземних роботизованих комплексах, які йдуть по трасі з різними перешкодами - рови, пагорби й т.д. На фінальній точці ця машина має скинути танкову міну і повернутися назад. Фіксується час і точність закладання. 

І я бачу, наскільки в людей горять очі, які вони отримують емоції, як за них вболівають побратими: "Збавляй! Додай газу! Повертай!"

Дуже важливим напрямком вважаю змагання серед дітей. В них залюбки беруть участь і дівчатка. Тиждень тому я як віцепрезидент Федерації був присутній на змаганнях серед юнаків до 14 років. Перше місце зайняла дівчина, яка ходить в шостий  клас. 

Представники нового покоління від цього просто кайфують. Вони грали в Counter-Strike, в якісь танчики, однак дрони для них набагато цікавіші. Вони їх підіймають (їхні FPV-дрони трішки менші за розміром) і летять по трасі, причому на швидкість і точність. Їм дуже приємно, що я як військовий пілот теж літаю з ними. Хоча навіть я так не полечу, чесно кажу. Я не вважаю себе сильним пілотом, бо очолював підрозділ, в мене немає стільки годин нальотів,  як у хлопців, але все ж таки частково до цього дотичний. Я був просто здивований і вражений тим, як літають діти шести-восьми років. Тобто підростає покоління, яке буде потужним в цьому напрямку. Сто процентів, що вони зроблять великі зміни. 

Дивлюсь на них -  вже зараз це топпілоти. Тому в цьому бачу дуже великий плюс і перспективу. Але я б не хотів, щоб це звучало на кшталт «ми готуємо дітей до війни». Ні! Ми їх навчаємо (вже навіть почали розглядати програму впровадження в освіту), щоб вони вміли за себе постояти, якщо це буде потрібно, і готуємо до дорослого життя. Як ми їх підготуємо, так і будемо далі жити. Тому що колись прийде їхній час захищати нас, так скажемо. Хоча, звісно, ніхто з дорослих не хоче, щоб наші діти продовжували цю війну.  

У цьому році одне з завдань Федерації - провести міжнародні змагання. По-перше, повторюю, в безпілотному напрямку ми є законодавцями моди. По-друге, це не просто пілотування FPV-дронів або якихось наземних та водних роботизованих систем. В нас скрізь є військовий фактор. Цим ми відрізняємося від інших.  Якщо це FPV, то він з навантаженням, яке імітує бойову частину, бо дрони з вантажем летять зовсім по-іншому. Якщо це наземні роботизовані системи, то це не просто якась машинка десь собі поїхала по колу по рівній дорозі, а їй треба подолати всі перешкоди, причому на час. 

- Які країни плануєте запросити? Вони одразу ж скажуть про перевагу збірної України, тому що такого досвіду в інших немає. 

- Перевага в нас, звісно, є, хоча я ще не бачив, як наші хлопці змагаються з іноземцями. Але зрозуміло, що українці застосовують БПЛА кожного дня, тому всі навички відпрацьовані. Так нехай інші підтягуються до нашого рівня. Нещодавно на змагання до нас приїжджали представники Сполучених Штатів Америки, Канади, Великої Британії. Всі хочуть переймати наш досвід. Тому ми залюбки з ними позмагаємось і поділимося напрацюваннями. Це не тільки змагання, а й платформа для спілкування. Можливо, в них є щось цікаве для нас, що ми зможемо застосувати.

Наступним кроком після міжнародних змагань, думаю, буде створення міжнародної федерації.

- Зрозуміло, що через обставини Україна і Росія в цьому сегменті найкращі. А далі які країни? Хто ще настільки передовий?

- Росію не хотів би зараховувати. Вони для мене завжди позаду. Щодо інших, то це безумовно Сполучені Штати Америки. Японія - на виставках бачив роботизовані системи та наземні комплекси, але не перетинався з їхніми  розробками FPV-дронів. 

- А Китай? 

- Китай це топ. Навіть деталі до FPV-дронів здебільшого китайські.

Однак ми активно розвиваємо виробництво комплектуючих. Так,  потужності бажають бути кращими, але ми поетапно крокуємо вперед. Життя змушує це робити.

Федерація зараз на слуху. В кожних новинах про неї розповідає міністр. І президент у своїй промові теж акцентував на цьому увагу. Тому, як кажуть, все сталося вчасно і влучно. Так само, як з безпілотним напрямком у 2022 році, коли ми уявляли, що він буде актуальним, перспективним і дуже потрібним. Але що цей рух набуде масштабу й швидко вийде на такий високий рівень, не очікував, якщо чесно. 

Є певна процедура, щоб здобути офіційне визнання нового виду спорту. Зазвичай на цей процес витрачають десятиріччя. Бо потрібно створити структуру федерації та обласні осередки, на всіх рівнях отримати дозвіл і підтримку. А ми за два роки дійшли від ідеї до цілі провести міжнародні перегони. Це щось неймовірне. 

- За БПЛА майбутнє. Вже не лише фахівці усвідомлюють, що є сенс ними займатися. 

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів