"Тихий вбивця" в улюблених продуктах: Данія заборонила один інгредієнт і врятувала тисячі сердець

У 2003 році Данія першою у світі встановила жорстку межу для промислових трансжирів — не більш ніж 2 г на 100 г жиру. Аналіз даних показав, що протягом трьох років після цього смертність від серцево-судинних захворювань була в середньому на 14,2 випадка на 100 тисяч людей на рік нижчою, ніж у контрольній моделі.

Про це пише EgészségKalauz.

Компонент, який ховався у звичних продуктах

Промислові трансжири утворюються, зокрема, під час часткового гідрогенізування рослинних олій. Вони допомагають зробити жир твердішим, продовжити термін зберігання продукту й отримати потрібну текстуру випічки, кремів та снеків.

Проблема в тому, що такі жири погіршують співвідношення холестерину та підвищують ризик серцево-судинних хвороб. Як пояснює ВООЗ, до запровадження обмежень у Данії трансжири містилися, зокрема, в маргарині, випічці, кондитерських виробах і снеках; одним із найбільш показових продуктів був попкорн для мікрохвильової печі.

Цікаво, що за даними ВООЗ, у 2001 році данська рада оцінювала, що близько 50 тисяч жителів країни мали підвищений ризик серцево-судинних захворювань через споживання трансжирів. Саме після цього почали готувати законодавчі обмеження.

Що показало дослідження

Науковці не просто порівняли показники Данії «до і після». Вони створили модель із даних інших країн, яка показувала, як могла б змінюватися смертність у Данії без нового правила.

Як показало дослідження, у перші три роки після обмеження смертність від серцево-судинних захворювань у Данії була в середньому на 14,2 випадка на 100 тисяч населення на рік нижчою за контрольний показник.

Це не означає, що закон однозначно спричинив усі ці зміни: на здоров’я населення одночасно впливають харчування, медицина, фізична активність та інші фактори. До того ж дослідження стосувалося смертності від серцево-судинних хвороб, а не безпосередньо кількості інфарктів чи інсультів.

Скільки трансжирів дозволено зараз

Данське правило стало прикладом для інших країн. У ЄС також діє обмеження — не більш ніж 2 г промислових трансжирів на 100 г жиру в продуктах для споживачів. Як зазначає Європейська комісія, природні трансжири у жирах тваринного походження під цю норму не підпадають.

Тобто йдеться не про заборону будь-якого жиру і навіть не про повне вилучення трансжирів із їжі. Виробники можуть замінювати їх іншими жирами, зокрема ненасиченими оліями.

І головний висновок данського досвіду саме в цьому: зміна складу звичайних продуктів може мати наслідки не лише для окремого покупця, а й для здоров’я населення загалом.