“Дивна подія” знищила останніх мамонтів, вважають учені

Генетичний аналіз спростовує повільне вимирання останньої популяції мамонтів, що збереглася на острові в Північному Льодовитому океані.

Шерстисті мамонти виживали на острові Врангеля протягом 6000 років після того, як їхні материкові побратими вимерли. Генетичний аналіз, проведений міжнародною групою дослідників, показав, що ця популяція, мабуть, загинула раптово внаслідок невідомої “дивної події”.

Тривалий час вважалося, що вимирання мамонтів з острова Врангеля пов’язане з інбридингом – схрещуванням близькоспоріднених особин, яке веде до накопичення генетичних мутацій. Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники використовували ДНК, витягнуту з кісток і бивнів, 21 мамонта. 14 зразків знайшли на острові, сім інших належали материковим мамонтам до поділу популяції.

Аналіз показав, що у шерстистих мамонтів острова спостерігалися ознаки інбридингу та низького генетичного різноманіття. При цьому мутації були лише помірно шкідливими, а найнебезпечніші з них повільно зникали з геному.

Приблизно від 300 000 до 10 000 років тому шерстисті мамонти населяли холодні рівнини Європи, Азії та Північної Америки. Потепління та зникнення придатних для гігантських тварин ареалів призвело до їхнього поступового зникнення. Одночасно невелика група мамонтів, рухаючись по льоду, заселила острів Врангеля, опинившись відрізаною від материкової популяції після танення льоду.

У сприятливих умовах популяція, яка походить максимум від восьми мамонтів, за 20 поколінь зросла до 200-300 особин. Результати аналізу палеогенетиків свідчать, що близька спорідненість тварин не мала істотного впливу на їхнє вимирання.

Це означає, що, ймовірно, їх убила якась випадкова подія, і без неї мамонти могли б дожити до наших днів, додають учені. Відповідь на це питання вони продовжать шукати в геномі останніх шерстистих мамонтів, які жили на острові в останні 300 років до вимирання.

.

Шерстисті мамонти виживали на острові Врангеля протягом 6000 років після того, як їхні материкові побратими вимерли. Генетичний аналіз, проведений міжнародною групою дослідників, показав, що ця популяція, мабуть, загинула раптово внаслідок невідомої “дивної події”.

Тривалий час вважалося, що вимирання мамонтів з острова Врангеля пов’язане з інбридингом – схрещуванням близькоспоріднених особин, яке веде до накопичення генетичних мутацій. Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники використовували ДНК, витягнуту з кісток і бивнів, 21 мамонта. 14 зразків знайшли на острові, сім інших належали материковим мамонтам до поділу популяції.

Аналіз показав, що у шерстистих мамонтів острова спостерігалися ознаки інбридингу та низького генетичного різноманіття. При цьому мутації були лише помірно шкідливими, а найнебезпечніші з них повільно зникали з геному.

Приблизно від 300 000 до 10 000 років тому шерстисті мамонти населяли холодні рівнини Європи, Азії та Північної Америки. Потепління та зникнення придатних для гігантських тварин ареалів призвело до їхнього поступового зникнення. Одночасно невелика група мамонтів, рухаючись по льоду, заселила острів Врангеля, опинившись відрізаною від материкової популяції після танення льоду.

У сприятливих умовах популяція, яка походить максимум від восьми мамонтів, за 20 поколінь зросла до 200-300 особин. Результати аналізу палеогенетиків свідчать, що близька спорідненість тварин не мала істотного впливу на їхнє вимирання.

Це означає, що, ймовірно, їх убила якась випадкова подія, і без неї мамонти могли б дожити до наших днів, додають учені. Відповідь на це питання вони продовжать шукати в геномі останніх шерстистих мамонтів, які жили на острові в останні 300 років до вимирання.