Експерти попередили: ослаблення санкцій проти Росії може призвести до ескалації війни

Послаблення санкційного тиску на Росію з боку адміністрації президента США Дональда Трампа може принести Москві додаткові доходи, ускладнити переговори про припинення війни та підштовхнути Кремль до подальшої ескалації. Відмова України від ударів по російських нафтопереробних підприємствах без аналогічних кроків з боку РФ може позбавити Київ одного з дієвих інструментів тиску на агресора.

Такого висновку дійшли учасники експертної дискусії «Санкційні поступки для Росії: наслідки для України, Європи та переговорного процесу», що відбулася у прес-центрі УНІАН.

Часткове пом'якшення американських обмежень щодо російського енергетичного сектора створює додаткові протиріччя дипломатичних переговорах і потенційно дозволяє Москві отримувати більше коштів від експорту енергоносіїв. Президент України Володимир Зеленський раніше звертав увагу на ризики, пов'язані із додатковим фінансуванням російської військової машини.

На тлі розбіжностей із адміністрацією Дональда Трампа європейські партнери підтвердили підтримку України та її президента.

Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що енергетичні ініціативи американського президента можуть бути пов'язані не лише з міжнародною політикою, а й із комерційними інтересами.

«Спочатку Трамп влаштував так зване дизельне шоу, потім відмовився від нього через колосальний тиск у Конгресі. Усі зрозуміли, що це пов'язано із бізнесом родини Трампа. Самі США щомісяця експортують 6 млн. тонн дизеля, тому російські обсяги не відіграють для них відчутної ролі. Це ширма для більш серйозної угоди між США та Росією. Тут фігурують так звані активи „Лукойлу“, які хоче отримати Трамп», — заявив експерт.

За словами Володимира Омельченка, російська нафтопереробна галузь зазнає серйозного тиску, а подальші удари по відповідних об'єктах можуть суттєво ускладнити забезпечення країни паливом.

Експерт стверджує, що зараз Росія виробляє близько 3,4-3,5 млн. тонн дизельного палива, тоді як критичний рівень, за його оцінкою, знаходиться на позначці 2,5 млн. тонн переробки. Якщо взаємні удари продовжаться, російські нафтопереробні потужності можуть зіткнутися із серйозними проблемами протягом трьох місяців.

Окремим фактором стає перехід на зимове дизельне паливо. На думку Володимира Омельченка, ситуація з його виробництвом може виявитися складнішою, ніж із літніми сортами.

Він також вважає, що російська сторона могла сприймати пропозицію про енергетичне перемир'я як можливість досягти припинення українських ударів по своїх об'єктах за збереження власних атак. Експерт позитивно оцінив рішення Володимира Зеленського почекати три дні, перш ніж визначати подальші дії України, назвавши це способом продемонструвати міжнародній спільноті, яка сторона справді зацікавлена ​​у мирі.

Ініціатива Дональда Трампа, озвучена 11 жовтня, передбачала взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії. Володимир Зеленський підтвердив готовність Києва відмовитись від атак на російські нафтопереробні об'єкти за умови аналогічних дій Москви. Проте російські обстріли, як зазначається у матеріалі, фактично тривали.

Експерт із зовнішньої та внутрішньої політики, доктор філософії Людмила Покровщук вважає, що пропозицію про енергетичне перемир'я слід розглядати і в контексті внутрішньополітичних інтересів США.

За її словами, напередодні проміжних виборів до американського Конгресу у листопаді адміністрації Дональда Трампа необхідно було продемонструвати результати своєї політики, а заява про перемир'я могла бути розрахована насамперед на внутрішню аудиторію.

«До проміжних виборів у США у листопаді Трампу потрібно було щось отримати. Його заява про енергетичне перемир'я була декларацією для внутрішньої аудиторії. Зеленського Трамп не чує», - заявила Людмила Покровщук .

Експерт нагадала, що перші точкові послаблення санкцій США щодо російської сирої нафти сталися ще у березні. За її оцінкою, Індія закупила російську нафту на 40 млрд доларів, переробила її в дизельне паливо, яке потім постачалося, зокрема, на ринки США та Євросоюзу.

Людмила Покровщук пов'язує ці процеси з глобальною енергетичною кризою, яка, на її думку, посилилася через війну США на Близькому Сході. Вона наголосила, що санкції мають обмежувати можливості агресора та стимулювати його до припинення війни, проте енергетичні труднощі підштовхують деякі країни до пом'якшення обмежень.

У цих умовах Володимир Зеленський активізував дипломатичні контакти з керівництвом Єврокомісії, НАТО, Канадою, Фінляндією та іншими партнерами. Переговори спрямовані на узгодження позицій, захист української енергетичної інфраструктури та зміцнення обороноздатності країни.

Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єрьоменко також розкритикував дії американського президента. На його думку, політика Дональда Трампа послаблює американські інститути та відходить від принципів «м'якої сили», на яких десятиліттями будувався міжнародний вплив США.

Експерт звернув увагу на суперечливість заяв голови Білого дому та складність прогнозування його подальших рішень. Він також зазначив, що поведінка американського президента викликає невдоволення частини виборців, хоча можливий імпічмент залишається складною та тривалою процедурою.

При цьому, за словами Андрія Єрьоменка, 69,1% українців підтримують посилення ударів по російських нафтопереробних заводах . Експерт вважає, що дії українського керівництва у цьому питанні відповідають очікуванням значної частини суспільства.

Володимир Омельченко додав, що підхід Дональда Трампа до України нагадує спробу розглядати країну як комерційний актив, яким можна розпорядитись на користь інших держав.

"Україна не повинна прогинатися перед Трампом, тому ми відновили удари по НПЗ", - наголосив енергетичний експерт.

Підбиваючи підсумки дискусії, кандидат політичних наук, професор Державного університету «Київський авіаційний інститут» та президент Міжнародного інституту досліджень безпеки Олексій Буряченко заявив, що пом'якшення санкцій та недостатня підтримка України можуть мати наслідки далеко за межами нинішнього конфлікту.

На його думку, Європа змушена протистояти не тільки російській агресії, а й розбіжностям з американською адміністрацією, через що співпраця європейських країн з Україною набуває додаткової значущості.

Олексій Буряченко також припустив, що можливе скорочення обміну розвідувальною інформацією між США та Україною може створити труднощі, хоча Франція, за його словами, заявляла про здатність замінити значну частину американських даних.

Експерт попередив: якщо санкційний тиск на Росію слабшатиме, а військова підтримка України залишиться недостатньою, війна може не лише затягтися, а й поширитися на інші країни та регіони світу .