Від турецької мечеті до болгарської колонії: маловідомі факти про історію Тернівки у Миколаєві

Миколаївський мікрорайон Тернівка колись був турецьким поселенням, потім став однією з найвідоміших болгарських колоній півдня України, а його нинішній православний храм спочатку будувався як мечеть із двома мінаретами. Історія цієї частини міста налічує понад два сторіччя та зберігає чимало цікавих фактів.

Про це повідомляється на сторінці адміністрації Центрального району Миколаєва у Facebook.

Перші сторінки історії Тернівки пов'язані з переселенцями Османської імперії. У 1792 році був виданий указ, що дозволяв їхнє поселення на околицях Миколаєва. Згодом тут виник населений пункт, який отримав назву Турецька Тернівка.

Одним із найбільш незвичайних історичних об'єктів поселення стала кам'яна мечеть з двома мінаретами, побудована у 1795–1796 роках.

Проте вже на початку ХІХ століття етнічний та релігійний склад місцевого населення змінився. Після переселення османських мешканців до Тернівки прибули болгарські родини.

1802 року тут оселилися болгари з Адріанопольського вілайєту Османської імперії. Вони займалися господарством, облаштовували будинки та поступово сформували громаду, що зберегла свою мову, звичаї та національні традиції.

З приходом нових мешканців колишню мечеть переобладнали на православну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

За радянських часів храм закрили, а будівлю пристосували для культурних заходів. Пізніше вона стала відома як Будинок культури. Згодом в історичній споруді відновились богослужіння.

Таким чином, одна будівля у Тернівці встигла побувати мусульманською мечеттю, православним храмом та закладом культури.

Цікава й історія назви мікрорайону. Його походження пов'язують із річкою Тернівкою, яка протікала по однойменній балці та впадала в Інгул. Назва водоймища згодом перейшла до поселення, а потім закріпилася за частиною сучасного Миколаєва.

Ще одна маловідома сторінка місцевої історії пов'язана із розвитком освіти.

Перше училище у Тернівці відкрилося 1839 року. Спочатку за парти сіли лише 14 учнів. Проте вже за рік кількість учнів збільшилася до 142 осіб.

Надалі освітня мережа поселення розширювалася. Тут з'являлися нові навчальні заклади, в яких здобували освіту діти місцевих мешканців.

До кінця XIX століття Тернівка являла собою досить велике поселення з власною торговою та освітньою інфраструктурою.

Згідно з історичними статистичними даними, у 1886 році тут проживали 2524 особи та налічувалося 351 дворове господарство. У поселенні діяли православна церква, школа та три торгові крамниці.

Через десять років чисельність населення помітно збільшилась. 1896 року в Тернівці вже проживали 3082 особи.

На той час тут працювали дві однокласні школи Міністерства народної освіти, а також церковно-парафіяльна школа для дівчаток.

Особливе місце в історії мікрорайону займає болгарська культурна спадщина. Переселенці та їхні нащадки протягом багатьох поколінь зберігали національні традиції, мову та звичаї, одночасно беручи участь у розвитку поселення.

Саме завдяки цьому Тернівка стала однією з найвідоміших болгарських колоній півдня України.

Сьогодні Тернівка входить до складу Центрального району Миколаєва. За звичними вулицями та сучасною забудовою ховається історія поселення, в якому переплелися османська, болгарська та українська культурні традиції .

Нагадаємо, у мечеті Святої Софії знайшли рунічні написи вікінгів: графіті залишили понад 1000 років тому.