Учені ввели мишам людський «ген мови»: результат виявився несподіваним

У спробі розгадати таємниці складної мови вчені ввели мишам так званий "ген мови" людини. Цей сміливий експеримент дав несподіваний результат, пише IFLScience.

Група вчених у своєму дослідженні заявила, що генетична модифікація сильно вплинула на вокалізацію мишей. Вони заявили, що отримали дивовижні відомості про еволюцію голосової комунікації.

"Усі мишенята видають ультразвукові писки, звертаючись до своїх матерів, і дослідники мови класифікують різні писки як чотири "літери" - S, D, U і M. Ми виявили, що коли ми "транслітерували" писки мишей із варіантом (гена язика), специфічним для людини, вони відрізнялися від писків мишей дикого типу. Деякі з "букв" змінилися", - розповів автор дослідження і керівник Лабораторії молекулярної нейроонкології Рокфеллерівського університету Роберт Б. Дарнелл.

Науковці зазначили, що після досягнення дорослого віку генетично модифіковані миші продемонстрували ще цікавіші зміни. Під час спроб привабити потенційного партнера самці видавали складніші високочастотні звуки, ніж гризуни з контрольної групи.

Дослідники пояснили, що ці зміни пов'язані зі зрушенням гена NOVA1. Саме він кодує білок нейроонкологічний вентральний антиген 1 (NOVA1). За їхніми словами, інші гени та фактори навколишнього середовища, ймовірно, також пов'язані з появою складної голосової комунікації. Проте саме зрушення гена NOVA1 найбільше вплинуло на перебіг експерименту.

У виданні пояснили, що цей ген трапляється в найрізноманітніших тварин. Людський варіант спричиняє зміну однієї амінокислоти, з ізолейцину на валін, у положенні 197 (I197V) у білковому ланцюзі NOVA1.

"Наші дані показують, що предкова популяція сучасних людей в Африці розвинула людський варіант I197V, який потім став домінантним, можливо, тому що давав переваги, пов'язані з голосовою комунікацією. Потім ця популяція покинула Африку і поширилася по всьому світу", - поділився Роберт Б. Дарнелл.