У поліції розповіли, як не дати обдурити себе шахраям

Незважаючи на повномасштабну війну та обстріли, шахраї продовжують обманювати українців, вигадуючи нові способи та сценарії афер.

Протягом жовтня мешканці Миколаївщини віддали шахраям понад мільйон гривень. За всіма фактами правоохоронці розпочали кримінальні провадження за ст. 190 КК України «Шахрайство».

У поліції Миколаївської області розповіли про сучасні та поширені види шахрайств та правила, яким потрібно слідувати, щоб уберегти себе від таких злочинів.

Ваш родич у біді – потрібна допомога

Це найпоширеніший вид шахрайства. Схема його проста, але вирішальними тут є фактори несподіванки та гра на емоціях потерпілого. Шахраї дзвонять вам на мобільний, як правило, увечері чи вночі, і починають словесну атаку. Розпитують, чи є син (чоловік, онук), якщо відповідь позитивна, то «голос» представляється працівником правоохоронного органу та повідомляє, що ваш родич потрапив у біду, наприклад, у ДТП, і швидко потрібні гроші на операцію тощо.

Якщо людина нервує та підтримує бесіду, зловмисник тріумфує – жертва «на гачку». Аферисти – хороші психологи, вони не дають жертві вийти зі стресової ситуації, ведуть діалог так, що потерпілі погоджуються допомогти «родичу» та слухняно виконують поради «доброго» посередника. Іноді шахраї просять не припиняти розмову і не відключати телефон, щоб позбавити людину можливості передзвонити рідним і з'ясувати справжню картину. А іноді змінюють голос і видаються родичами.

По гроші приїжджають прямо додому до постраждалих. Це найчастіше спільники аферистів, які відповідають за роботу так званого «кур'єра». Потім кошти переказують на рахунки організаторів афери, а сам дзвінок взагалі завдяки доступній інтернет-телефонії часто здійснюють засуджені навіть із колоній за кордоном.

Шахрайства з виплатами грошової допомоги українцям під час воєнного стану

Правопорушники розсилають SMS-повідомлення з інформацією про виплату матеріальної допомоги вимушеним переселенцям та громадянам, які підпадають під цю категорію. У повідомленні шахраї зазначають посилання на ресурс, де нібито можна подати заявку на отримання допомоги.

За посиланням громадянам пропонується ввести персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Після чого зловмисники знімають з рахунків заощадження українців.

У таких випадках правоохоронці радять:

• отримувати інформацію лише з офіційних джерел;
• уважно перевіряти URL-адресу сайту;
• не переходити за сумнівними посиланнями та не вводити реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах.

Фішинг

Зловмисники, зателефонувавши на мобільний телефон жертви, представляються співробітниками банку і, нібито з метою зберегти кошти на банківському рахунку клієнта або пропонуючи матеріальну допомогу у зв'язку з військовим станом, повідомляють громадянам неправдиву інформацію.

Розповідають про нібито заблокування карти, необхідність уточнення контактних даних, хакерську атаку на систему банку тощо. Люди, не розуміючи небезпек, добровільно називають свої персональні дані, а потім з їхніх рахунків зникають кошти.

Шахрайства, пов'язані з покупками через інтернет

Низька ціна товару, значно нижча від конкурентів, повна або часткова передоплата відразу повинні насторожити покупця. Така схема шахрайства є найпоширенішою. Основне правило покупок в інтернеті – передоплату вносити тільки перевіреним продавцям, іншим оплачуйте товар після отримання.

«Щоб не стати жертвою інтернет-шахрайства, не розголошуйте персональні дані та реквізити банківських карток, а купуйте товар лише у перевірених магазинах. Оплачуйте покупку тільки після її отримання або користуйтеся послугою «накладений платіж», – радять у поліції.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв?

Необхідно звернутися до найближчого відділення поліції або зателефонувати на спецлінію 102. Зібрати інформацію, що підтверджує факт здійснення шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

У разі підозри шахрайських дій в Інтернеті повідомляти кіберполіцію на електронну пошту: callcenter@cyberpolice.gov.ua.