Прес-офіцер ДСНС розповіла про найважчі «виклики» після обстрілів у Миколаєві

Прес-офіцер ДСНС Миколаївської області Ольга Перижок розповіла про два «виклики», які особисто для неї були найважчими.

Відеоролик було опубліковано на сторінці Головного управління ДСНС України в Миколаївській області у соцмережі Facebook.

Ольга понад 20 років служить у Миколаївському гарнізоні оперативно-рятувальної служби, 10 з яких присвятила роботі на передовій інформаційного фронту. За цей час відбулось сотні подій, пожеж, на які виїздила разом з рятувальниками для фіксування наслідків та оперативної роботи підрозділів. З початку повномасштабного вторгнення під час виконання завдань за призначенням емоційного навантаження стало набагато більше.

“Бачити горе людей, які через країну-терориста, в одну мить втратили рідних, друзів, свої оселі — важко, а коли ти ще й маєш детально зафільмувати це - випробування не з легких. Нам часто доводиться “торкатись” душею особистих трагічних моментів людей, але це потрібно, щоб показати усьому світу справжнє обличчя країни-вбивці, що паплюжить долі. Тож попри власні емоції, зі сльозами на очах, інколи з тремтінням в руках, їдеш на місце трагедії, робиш світлини та відео, які незабаром облетять майже весь світ”, - ділиться Ольга.

Майор служби цивільного захисту розповідає, що кожен виклик так чи інакше карбується в пам'яті, але відновити своє ментальне здоров'я їй завжди допомагає підтримка чоловіка Андрія та ніжні обійми сина Максима.

“Вони весь час поруч й з першого дня війни залишаються зі мною. Тож, коли я емоційно виснажена поверталась додому після добового чергування, на мене там чекали найрідніші. І це допомогло не зламатись у найскладніші моменти мого професійного життя”, - зазначає пресофіцерка.

Серед усіх викликів Ольга згадує найскладніший, від згадки про який стискається серце, а на очах одразу ж виступають сльози: - “Після чергового ракетного удару з боку росії, ввечері ми виїхали на розбір завалів у п'ятиповерховому житловому будинку. Там, під бетонною плитою, опинився хлопчик, якого вдалось деблокувати нашим рятувальникам вже під ранок. Він був живий, а я щаслива, що вдалось врятувати малого. Але в той вечір мій світ неначе впав, бо з новин дізналась трагічну новину, що дитина померла у лікарні. Йому довелось пережити стільки страждань, болю. Я вірила, що з ним все буде добре, але...”.

Ольга впевнена, що спільно з колегами, які в цей період стали для неї другою родиною, все можливо подолати та, гідно виконуючи свої професійні обов'язки, допомагати суспільству бути в курсі подій, а рятувальникам – отримувати підтримку. Тож, вогнеборці ліквідовують пожежі, рятують життя, а пресофіцерка з Миколаївщини Ольга Періжок попри небезпеки продовжує свою справу, щоб суспільство знало і бачило, яка це важлива і складна професія.