Почесний громадянин без крил: спростування недостовірної інформації

Анатолій Григорович Дюмін звернувся до «Новини-N» із вимогою спростувати недостовірну, на його думку, інформацію про себе.

Наше видання із задоволенням відгукнулося на заяву пана Дюміна. По-перше, такою є вимога Закону. По-друге, Анатолій Григорович – це вам не аби хто: відомий миколаївський підприємець, Почесний (!) громадянин м. Миколаєва, кавалер безлічі орденів та медалей. Та що там, Анатолія Григоровича добре знають у місті у його справах. Прямо як у Біблії: «По їхніх справах пізнаєте їх».

Природньо, недостовірна інформація про таку заслужену людину має бути спростована – незрозуміло, як взагалі така інформація могла з'явитися.

Тож давайте спростовувати. Для початку кілька слів про матеріал, в якому містяться ця сама недостовірна інформація. Йшлося про квітковий ринок на перетині проспекту Центрального та вул. 6-й Слобідській, поряд із ринком «Україна». Міська влада попередила про намір демонтувати квіткові павільйони на цьому ринку. Підприємці, які займаються торгівлею, зрозуміли, що можуть залишитися без робочих місць і кинулися протестувати. У тому числі  звернулися й до редакції «Новин-N» з проханням донести до влади свою позицію. Позицію до влади донесли – ринок досі так і не зачепили. Але при цьому запустили недостовірну інформацію про Анатолія Григоровича.

Отже, недостовірність перша .

«Як розповіла нашим кореспондентам представниця підприємців Анджела Белячак, ця земля була «під крилом» Анатолія Дюміна, голови фірми «Універсал-Південь».

У заяві, підписаній Анатолієм Григоровичем, зазначається, що він ніколи не був ні директором, ні головою фірми «Універсал-Південь», посилаючись при цьому на витяг з ЄДРПОУ. І ми з цим погоджуємося – оскільки такої фірми в Миколаєві не існує. В ЄДРПОУ значиться лише фірма «Універсал-Південь». Єдиним її засновником та кінцевим бенефіціаром є Дюміна Анжеліка Анатоліївна – донька Анатолія Григоровича. Тому спростовуємо: Анатолій Григорович Дюмін ніколи не мав жодного відношення до фірми «Універсал-Південь», оскільки такої фірми немає в Миколаєві.

Недостовірність друга стосується тієї ж цитати - у тому місці, де йдеться про крила: «..ця земля знаходилася «під крилом» Анатолія Дюміна...».

“У мене немає крилів, тож земля не могла бути під моїм крилом” - з обуренням пише у своїй заяві Анатолій Григорович. І тут не посперечаєшся - крил у нашого героя справді немає. Сама думка про те, що у Анатолія Григоровича Дюміна, якого добре знають у місті у його справах, є крила, нічого крім сміху та подиву не викликає: «Крила? У Дюміна? Та ви що!». Тому спростовуємо: жодних крилів у Анатолія Григоровича Дюміна немає і не може бути. Відповідно й ніякої землі під цими неіснуючими крилами також немає.

Недостовірність третя.

«Колишній депутат міської ради багато років орендував цю землю у міста та здавав її підприємцям. Анжела Белячак заявила, що підприємці навіть давали гроші депутату для того, щоб він облаштував МАФи, де згодом вони мали здійснювати торгівлю».

Анатолія Григоровича ця фраза справедливо обурила. «Я ніколи не орендував цю землю у міста і ніколи не здавав її підприємцям. Я ніколи не отримував коштів за облаштування МАФів». І тут має рацію Почесний (!) громадянин. Справді, не здавав та не орендував. І взагалі до цього квіткового ринку він не має жодного відношення – хіба що рази два-три проходив мимо. Це відомо всім у місті. . Заперечуємо.

Недостовірність четверта

«Крім того, 2009 року вони давали гроші Дюміну, і він будував ці магазини. Пообіцявши надати якісь документи, але не давши. Але 15 років тому люди 10 тисяч доларів платили за будівництво», - розповіла Анжела Белячек. На цей злісний наклеп Анатолій Григорович відповів суворо: «Це не відповідає дійсності. Я не отримував грошей на будівництво цих магазинів. Мені не платили 15 років тому 10 тисяч доларів за будівництво». Тут прямо й сказати нічого: як тільки язик у цієї Анжели повернувся таке говорити? Та ще й про кого? Про самого Дюміна, який усьому місту відомий як чиста душа, справжній безсрібник, який останню сорочку з себе зніме, аби допомогти знедоленому. Та він копійки ніколи з підприємця не взяв – не те що 10 тисяч доларів. Однозначно спростовуємо. Не брав Анатолій Григорович жодних десяти тисяч із підприємців на будівництво магазинів. Вони (магазини) там якось самі з'явилися, раз – і вже стоять. Без проекту, без погоджень, без грошей – по-щучому велінню, мабуть.

Недостовірність п'ята

«Нам він каже, що йому місто не продовжує, тому він брав із нас гроші за судді, ми йому платили» - це слова всієї тієї ж Анжели Білячек. І цю фразу Анатолій Григорович вимагає спростувати. «Це не відповідає дійсності. Я ніколи не брав грошей за суди. Це твердження підтверджують 11 підприємців, які здійснюють діяльність на квітковому ринку, лист яких опубліковано 25.03. 2025 року на сайті "Новості-N" - пише він. Однозначно спростовуємо. Уявити, що чесний і порядний Анатолій Григорович Дюмін брав гроші «на суди» може лише людина, зовсім позбавлена ​​сорому та совісті. Або божевільний.

Недостовірність шоста, остання.

«Коли був коронавірус ми ходили до міської ради і нам обіщали, що нас ніхто не знесе, на той час Дюмін мав договір оренди» - скаржиться та сама Анжела Белячек. Цю тезу ми вже спростували, але можемо зробити це ще раз – зайвою не буде. Не мав пан Дюмін жодних договорів оренди земельних ділянок під квітковим ринком. Він взагалі до цього ринку не має жодного стосунку.

Фу, здається, все. Сподіваємося, що після такої низки спростувань, репутація Анатолія Григоровича Дюміна стане чистою, як альпійський сніг. Усі городяни зрозуміють нарешті, хто він такий і негайно оберуть його кудись – та хоч би й у мери. І справді, подумайте тільки: до квіткового ринку стосунку не має, грошей із підприємців не брав жодної копійки, грошей на суди теж не брав – діамант, справжній діамант. А якщо до цього додати звання Почесного (!) громадянина міста, відоме далеко за межами Миколаєва меценатство, та інші славні справи, то ціни цьому діаманту не скласти. Одні нагороди чого варті – ордени, медалі… До речі, про нагороди. Ніхто випадково не пам'ятає, коли саме Анатолій Григорович встиг стільки орденів та медалей від Радянського Союзу відхопити? Може, варто погортати Відомості Верховної Ради СРСР? Ми пробували – але Дюміна там жодного разу так і не знайшли… Мабуть погано шукали?