Не хочуть краснодарський соус і переходять на українську: як змінилися настрої покупців у Миколаєві

Підприємниці Валентина Махаєва та Надія Шворень з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України залишалися у Миколаєві та не переставали працювати.

Про роботу під час війни продавчині розповіли кореспондентам Суспільного.

Валентина Махаєва працює на ринку на площі Перемоги. Жінка згадує перший обстріл касетними снарядами. Це було 4 квітня 2022 року, о 15:40.

«Дівчина загинула, яка поряд зі мною працювала в магазині. Жінка з аптеки — досі вінки кладуть. Двоє чоловіків стояли біля гастронома, пили каву. Жінка овочами торгувала, теж поховали, одразу на смерть. 21 маршрутка стояла на зупинці, теж снаряд. Я впала під вітрину, мене не зачепило. Вітрина постраждала і скло в магазині», - розповідає Валентина про події квітня 2022 року.

Надія Шворень працює на ринку по вулиці 3-й Слобідській. Вона також не припиняла роботу. Жінка каже, що помітила зміни у настроях покупців.

«По-перше, вони почали звертатися до нас українською мовою, що раніше, – ми ж російськомовне місто, – було дуже рідко. Зараз почали більше звертатися. Зустрічалися до війни такі назви: «Краснодарський соус» – люди зараз навіть не хочуть. Був майонез, не можу називати, там у назві було слово «Білорусь», теж не хочуть навіть чути люди про це», - каже Надія.

«Пам'ятаю, як підійшли дві жінки і запитали, чи маю я повидло. Я сказала: «Так літо — ви ще можете...». А вони відповідають: «Ми не можемо цього зробити». І одна почала плакати. Каже, що втратила свій будинок та льох, у якому було повно консервації», - згадує продавчиня.

Разом із колегами з Миколаївського осередку руху «SaveФОП» Надія займається волонтерством. Возить допомогу мешканцям сіл Миколаївщини та Херсонщини.

«А хто допомагатиме? Ми залишилися, ми повинні тримати цю позицію і повинні допомагати. Я так вважаю. Одне побажання: сили нам усім, особливо Збройним силам, перемогти та вигнати проклятого ворога», - підсумувала вона.