Найдовша пішохідна вулиця України: у Миколаєві розповіли історію Соборної

Соборна вулиця - одна з найвідоміших вулиць Миколаєва і сьогодні одне з найпопулярніших місць для прогулянок та міських заходів. Проте за майже 200 років її назва та призначення неодноразово змінювалися.

Про це розповіла Адміністрація Центрального району у рамках рубрики "Таємниці Центрального району".

Першу назву для вулиці — Єлисаветградська — запропонували ще 1822 року, проте її не затвердили. 1835 року поліцмейстер Григорій Автономов запропонував назвати вулицю Соборною. Назву пов'язували з розташуванням Адміралтейського собору Святого Григорія Великої Вірменії. Назву затвердив адмірал Михайло Лазарев.

Надалі вулиця кілька разів змінювала назву. 1915 року її перейменували на Олександрівську, проте після Лютневої революції повернули історичну назву. У 1920-х роках вулиця стала Радянською і зберігала цю назву за радянських часів. Згодом їй знову повернули назву Соборна.

Вулиця має багату транспортну історію. Наприкінці XIX століття Соборною проходили лінії кінної залізниці, а в 1914 році тут почав курсувати трамвай.

На перетині Соборної та тодішньої Херсонської вулиці збудували трамвайну підстанцію. Будівля збереглася донині і сьогодні є пам'яткою архітектури.

У 1954 році міська влада прийняла рішення прибрати трамвайні колії з Соборної і перенести їх на вулицю Потьомкінську — нинішню вулицю Марка Кропивницького. До кінця того ж року на Соборній також заборонили рух возів та коней. Після цього вулиця фактично стала повністю пішохідною.

Сьогодні Соборна має довжину близько 1,5 кілометра та вважається найдовшою пішохідною вулицею України.

Ще наприкінці ХІХ століття Соборна стала головною вулицею Миколаєва та його торговим центром. Тут працювали магазини, готелі, ресторани та друкарні, а також знаходилися будівлі міських і дворянських зібрань.

Сьогодні Соборна залишається одним із символів Миколаєва, поєднуючи історичну спадщину міста та сучасне міське життя.

Як раніше повідомлялося, більше двох століть історії: у Миколаєві старовинну церкву перетворювали на склад та в'язницю.