Миколаївським поціновувачам мистецтва показали «Два погляди»

У муніципальній виставковій залі, що на перетині вулиць Радянської та Нікольської, відкрилася виставка двох миколаївських художників – Лоліти Санамян та Володимира Воропая. Вони працюють у різних стилях і для експозиції представили абсолютно різні за змістом і технікою виконання роботи. Не кажучи вже про те, що на картинах відображено два погляди – чоловічий та жіночий. Художники спочатку довго думали над назвою своєї спільної виставки, аж поки не зупинилися на варіанті, який найправдивіше й найзрозуміліше відображає її суть, – «Два погляди».

Лоліта Санамян представила на суд поціновувачів мистецтва 15 робіт, майже всі вони створені протягом останніх пів року.

- Я завжди на виставках намагаюся показувати одну-дві роботи з попередньої експозиції. А загалом прагну демонструвати нові твори, - говорить художниця.

Одне з провідних місць у її творчості посідає міський пейзаж. Художниця зізнається, що дуже любить архітектуру.

- Дехто каже, що немає нічого простішого, ніж написати пейзаж. А для мене зобразити архітектуру й місто значно простіше, ніж пейзаж, - зазначає Лоліта Санамян.

Втім, поряд із численними роботами, на яких зафіксовано різні куточки міста, на виставці представлені натюрморти, а також картини, що відображають стани природи в різні пори року. Це, безумовно, підкреслює тонкість натури та широту світосприйняття авторки, а також багатогранність її творчої діяльності.

Володимир Воропай представив на суд глядачів 24 картини – переважно портрети. Художник працює в різних жанрах, але саме портрет вважає для себе найцікавішим – таким, у якому «можна багато чого досягти».

- Через портрет можна показати всю сутність людини, - каже він.

Однак для створення портрета художникові потрібна не лише професійна майстерність, а й, безперечно, натхнення і навіть відповідний настрій. Найскладніше – передати не тільки обличчя, а й характер людини, адже саме це надає портрету виразності.

Та найбільше привертають і вражають свідомість навіть не портрети (у яких, як кажуть, і так усе зрозуміло), а ті роботи, що опинилися на цій виставці в меншості. Це полотна, на яких художник зобразив пластику жіночого тіла, а також картини на релігійно-філософську тематику. Вони заворожують і приковують погляд – відчути на собі їхню магічну силу, мабуть, зможе кожен.

У недалекому майбутньому художник планує трохи відійти від портретного жанру – як він сам зізнається, «щоб не було все таким сірим – мовляв, тільки портрети», – і попрацювати в пейзажі. Він навіть планує організувати виставку, головною темою якої стане Миколаїв.