Легендарний миколаївський виш дав себе «помацати» на предмет корупції

П’ять українських вишів взяли участь у проєкті, метою якого було дослідження корупційних ризиків у системі вищої освіти та пошук шляхів їх подолання. У середу, 15 грудня, в Миколаївському університеті кораблебудування ім. адмірала Макарова (більш відомому як Миколаївський кораблебудівний інститут, НКІ) відбулася конференція ректорів цих закладів, на якій представили висновки, отримані в ході дослідження.

Повна назва проєкту – «Антикорупційний комплаєнс у вишах: від визначення ризиків до їх подолання». Окрім уже згаданого Миколаївського кораблебудівного, у ньому також взяли участь Університет державної фіскальної служби України, Державний університет економіки і технологій, Донецький національний університет ім. Василя Стуса (нині розташований у Вінниці) та Національний університет «Острозька академія».

Реалізацією проєкту займалася Асоціація юридичних клінік України за експертної та методичної підтримки Департаменту розробки законодавства та розвитку політик проєкту USAID «Взаємодія» і Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції. Про мету проєкту та методи його проведення розповіла голова Асоціації юридичних клінік України, завідувачка кафедри морського та господарського права НУК ім. адмірала Макарова Юлія Ломжець:

- Ми майже всі працюємо в університетах і розуміємо, яку силу має університет у підготовці майбутніх громадян нашої держави. Саме тут формується модель поведінки та цінності, з якими студенти згодом стають фахівцями в різних галузях. Крім того, в університетах формується те, що політологи називають елітою нашого суспільства – інженери, лікарі, вчителі, юристи, економісти. І від того, яким буде середовище всередині університету, залежить те, якою надалі стане політична система держави, адже ці люди її формуватимуть.

Окрім цього, в університетах активно розвивається міжнародне співробітництво. Студенти беруть участь у програмах обміну, міжнародних стажуваннях. Після завершення навчання вони виїжджають працювати за кордон і фактично «репрезентують стан нашої освіти». Адже за їхньою поведінкою та професійною позицією міжнародні партнери оцінюють рівень освіти в Україні.

- Також університет – це перша ланка, яка формує довіру до влади загалом. Під час навчання у студентів вибудовуються взаємини з викладачами. І якщо вони бачать несправедливість у цих відносинах, то хтось після випуску починає з нею боротися, а хтось, навпаки, переносить її у власне життя. Тому першою метою нашого проєкту є просування ідеї доброчесності та антикорупції. Важливо, щоб усі розуміли: корупція – це ненормальна практика. І найголовніше – про це потрібно відкрито говорити. Адже тему корупції у вишах часто сприймають як щось майже непристойне, її уникають і навіть заперечують сам факт існування ризиків. Наша позиція – про це потрібно говорити, адже ризики існують завжди, і їх слід мінімізувати, - зазначила Юлія Ломжець.

Для збору даних, на основі яких можна було б проаналізувати стан освітньої сфери в Україні, і був започаткований цей проєкт. Відбулося п’ять моніторингових візитів до університетів. Паралельно досліджували корупційні ризики на основі відкритих даних – аналізували інформацію на сайтах, студентських форумах і в соціальних мережах.

Крім того, в університетах провели анонімне опитування, у якому взяли участь понад 900 студентів, 250 викладачів, 181 співробітник і 67 представників керівництва (членів ректоратів). На основі цих даних організовували фокус-групи, спілкувалися зі студентами, викладачами, аспірантами, магістрантами, щоб з’ясувати політики, що діють у кожному закладі. На національному рівні також провели опитування за участю десяти уповноважених із протидії корупції з різних університетів, а також анонімне загальнонаціональне опитування студентів, у якому взяли участь 499 студентів із різних регіонів України.

- Багато хто зводить діяльність університетів лише до навчання, дехто додає ще наукову складову. Ми ж нарахували близько 20 напрямів діяльності, і в кожному з них є окремі процеси. Важливе місце посідає й господарська діяльність – закупівлі, оренда майна тощо. Університети є партнерами багатьох громадських організацій і органів державної влади. На всіх цих етапах можливі прояви корупції. Ми не стверджуємо, що вони є – ми говоримо про ризики. А ризики існують у будь-якій сфері діяльності, адже пов’язані як з об’єктивними чинниками – наприклад, економічною ситуацією в країні, так і з суб’єктивними – недоброчесністю окремих осіб, - підсумувала Юлія Ломжець.

На основі отриманих даних було сформовано великий реєстр корупційних ризиків, які можуть виникати в діяльності вишів і впливати на якість освіти. У каталозі представлено 55 процесів, у яких можливі такі ризики.

Результати проєкту буде опубліковано в аналітичних виданнях. Також представлять огляд типових корупційних ризиків і аналітичний звіт про діяльність антикорупційних уповноважених у вишах – хто вони, чим займаються та чи мають реальні повноваження впливати на роботу університетів. Планується також випуск інформаційних плакатів, серії тематичних блогів і статей.

Завершити проєкт планують у лютому 2022 року масштабним аналітичним форумом за участю керівників закладів вищої освіти.