Комітет ВР підтримав законопроєкт про посилення відповідальності за булінг

19 лютого профільний парламентський комітет розглянув законопроєкт №14127, який передбачає зміни до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо строків накладення адміністративного стягнення за булінг учасників освітнього процесу.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити документ у першому читанні.

Що пропонує законопроєкт

Документ передбачає внесення змін до ч. 6 ст. 38 КУпАП із додаванням до переліку статей, за якими можливе накладення стягнення протягом одного року, статті 173-4 (булінг).

У разі ухвалення норма звучатиме так:

«Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 173-4 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення».

Наразі строк притягнення до відповідальності за булінг становить три місяці з дня вчинення правопорушення (або з дня його виявлення — для триваючих правопорушень).

Чому виникла потреба у змінах

За результатами аналізу судової практики автори законопроєкту встановили, що частину справ про булінг закривають через сплив тримісячного строку притягнення до відповідальності.

Процедура включає:

• складання протоколу (ст. 254 КУпАП — не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи-порушника);

• направлення матеріалів до суду;

• розгляд справи та винесення постанови.

На практиці три місяці часто виявляються недостатніми для завершення провадження, що дозволяє кривдникам уникати відповідальності.

Водночас законодавці наголошують: строки не мають бути надмірно тривалими, аби не створювати ситуацію тривалої невизначеності.

Альтернативна позиція експертів

Фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України пропонують компромісний варіант — збільшити строк не до одного року, а до шести місяців.

Вони аргументують це тим, що аналогічний шестимісячний строк уже передбачено для правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством (ст. 173-2 КУпАП) та насильством за ознакою статі (ст. 173-6 КУпАП).

Головне науково-експертне управління парламенту підтримало можливість ухвалення законопроєкту, визнавши аргументацію ініціаторів обґрунтованою.

Позиція Освітнього омбудсмена

На необхідність змін раніше звертала увагу Надія Лещик — Освітній омбудсмен України. Вона підтримує законопроєкт, але наголошує, що він не вирішує низку системних проблем у сфері захисту учасників освітнього процесу.

Серед них:

• відсутність у КУпАП окремої відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною;

• різні визначення поняття булінгу в законодавстві;

• нечітке трактування поняття «колектив»;

• неузгодженість норм щодо захисту дітей у закладах освіти;

• недостатній розмір штрафів;

• відсутність належного захисту повнолітніх здобувачів освіти та педагогів.

Які додаткові зміни пропонують

Освітній омбудсмен пропонує:

• закріпити у КУпАП відповідальність за насильство щодо дітей;

• уніфікувати визначення булінгу;

• уточнити поняття «колектив»;

• підвищити штраф за булінг до 300–600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• передбачити механізми захисту повнолітніх студентів і педагогічних працівників.

Подальші кроки

Комітет рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт №14127 у першому читанні. У разі схвалення документ може суттєво змінити практику притягнення до адміністративної відповідальності за булінг в Україні.

Раніше освітній омбудсмен Надія Лєщик заявила, що чинні штрафи за буллінг в Україні надто малі і не виконують функції стримування.