Колись доба на Землі триватиме 25 годин, — учені

Кожні 24 години Земля здійснює один оберт навколо своєї осі, що становить одну добу на нашій планеті.

Але обертання Землі не завжди було таким послідовним. Насправді, дуже, дуже давно, земний день був набагато коротшим, каже Сара Міллхолланд, доцент кафедри фізики в Массачусетському технологічному інституті (MIT).

«У різні періоди історії Земля переживала дні, які були як коротшими, так і довшими, ніж зараз, — розповіла Міллхолланд. — Найважливіше, що на це впливали приливні взаємодії з Місяцем. Близько мільярда років тому тривалість дня становила лише близько 19 годин».

На початку історії планети період обертання Землі міг бути навіть коротшим, ніж 10 годин, повідомив Костянтин Батигін, професор планетології в Каліфорнійському технологічному інституті. Таке швидке обертання було результатом величезного зіткнення протопланети розміром з Марс, що утворила Місяць, з протопланетою, яка прискорила кутовий імпульс Землі, відірвавши при цьому достатню частину поверхні планети, щоб сформувати Місяць. За словами Батигіна, приливні ефекти Місяця врешті-решт подіяли на Землю, сповільнивши її рух.

За словами Міллхолланд, земна доба навіть стала довшою за 24 години, хоча лише на кілька мілісекунд внаслідок незначних змін у розплавленому ядрі, океанах та атмосфері планети.

Швидкість обертання планети визначається тим, як вона утворилася, коли пил, каміння і газ, що оберталися навколо Сонця у вигляді протопланетного диска, зібралися разом у космосі. Саме сила зіткнення цих частин допомагає визначити кутовий момент планетарного тіла, або швидкість його обертання.

Якби Земля сформувалася ближче до Сонця, обертання нашої планети виглядало б зовсім інакше. У цьому випадку Земля могла б стати приливно-відливною до Сонця, подібно до того, як Місяць приливно-відливною до Землі.

Якби Земля була ближче до Сонця, вона відчувала б сильнішу приливну взаємодію з Сонцем, що зробило б період обертання таким же, як і орбітальний період, а це означає, що день міг би тривати цілий рік, пояснила вона.

«Вважається, що багато екзопланет є приливно-відливними, оскільки вони знаходяться дуже близько до своїх зірок, — сказала Міллхолланд. — Ці планети мають постійну денну і нічну сторони, тому що тільки одна сторона планети завжди звернена до зірки».

Земний день все ще змінюється

Хоча тривалість земної доби може здаватися нам сталою, Батигін і Міллхолланд кажуть, що вона насправді все ще змінюється. Зокрема, вона подовжується, хоча і дуже повільно — приблизно на 1,7 мілісекунди щостоліття.

«Зміна швидкості обертання Землі відбувається досить поступово, щоб еволюційні процеси могли адаптуватися до змін з часом, — сказав Батигін. — Відносна зміна орбітальної швидкості не буде помітною в повсякденному житті».

Уповільненню обертання Землі сприяють кілька факторів. За словами Батигіна, головним винуватцем є взаємодія нашої планети з Місяцем. Приливні сили з боку Місяця створюють ефект тертя, оскільки Місяць з часом повільно віддаляється від Землі. Насправді, цей процес буде надзвичайно повільним — може знадобитися 200 мільйонів років, щоб земна доба досягла 25 годин.

Крім того інші космічні події, і навіть землетруси можуть також впливати на швидкість обертання планети. Ще одним фактором є техногенні катастрофи.

«Зміна клімату також може відігравати певну роль через перерозподіл маси Землі внаслідок танення льодовиків, зміни рівня моря та тектонічної активності, — каже Міллхолланд. — По мірі танення полярних льодовикових шапок обертання Землі сповільнюється, а день подовжується».

 

psm7.com