ГУР показало 3D-модель нового російського дрону «Герань-5 К5-К»

Головне управління розвідки Міноборони України досліджувало нову модифікацію російського безпілотника «Герань-5 К5-К» та опублікувало інтерактивну 3D-модель апарату. У вивченому зразку фахівці виявили 93 електронних компоненти іноземного виробництва , більшість з яких мають американське походження.

Результати дослідження та перелік комплектуючих опубліковані на порталі War&Sanctions . Подробиці також повідомили у прес-службі ГУР .

За даними української розвідки, російські війська почали застосовувати «Герань-5» для ударів по українських містах на початку осені 2026 року. За своєю аеродинамічною схемою та технічними характеристиками цей апарат вже наближається до категорії малогабаритних крилатих ракет.

Один із безпілотників практично неушкодженим упав на українській території за невідомих обставин. Саме цей екземпляр і вивчили спеціалісти ГУР.

Нова версія стала компактнішою за попередню: довжина корпусу зменшилася з 6,5 до 4 метрів, а розмах крила — з 3,2 до 3 метрів . При цьому конструкцію фюзеляжу вдосконалили, щоб підвищити швидкість та висоту польоту.

Максимальна висота застосування апарату збільшилась із 5 до 6 кілометрів. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а за окремих маневрів безпілотник здатний розганятися до 1000 км/год. Заявлена ​​дальність польоту залишилася незмінною — близько 1000 кілометрів, маса бойової частини становить 90 кілограмів. У дослідженому зразку виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90 .

Розвідники встановили, що бортова електроніка «Герані-5 К5-К» багато в чому аналогічна до обладнання, яке використовують в останніх версіях реактивного безпілотника «Герань-4 Сікер». Серед виявлених систем — навігаційні модулі, контролер польоту, засоби зв'язку та обладнання для місцезнаходження.

Окрему увагу фахівці звернули на блок оптико-електронної кореляційної системи «Сусанін» . Вона зіставляє зображення, отримані камерою, з еталонними знімками, збереженими у пам'яті пристрою. Це дозволяє безпілотнику або ракеті контролювати відповідність фактичного маршруту заздалегідь заданому шляху.

У дослідженому апараті система використала камеру подвійного діапазону. Обробкою зображень займався мікрокомп'ютер Coke Pi китайського виробництва аналог Raspberry Pi.

Силова установка безпілотника представлена ​​турбореактивним двигуном ТРД-200, який, за даними ГУР, збирають у Алабузі з китайських комплектуючих.

Загалом в апараті виявили 93 іноземні електронні компоненти. З них 52 вироблено в США, по 10 — у Китаї та Швейцарії. Розвідники також звернули увагу на спроби російських виробників приховувати маркування окремих деталей, зокрема цифрових сигнальних процесорів Texas Instruments та інерційних модулів Murata.

У ГУР вважають, що виявлені комплектуючі демонструють залежність вітчизняного військово-промислового комплексу від іноземних технологій. За оцінкою розвідки, санкційні обмеження ускладнюють закупівлі, збільшують витрати та строки постачання, а також створюють ризики зриву постачання необхідних компонентів.

Українська розвідка наголошує, що подальше посилення санкцій та контроль за дотриманням обмежень можуть суттєво ускладнити виробництво озброєнь, які Росія використовує у війні проти України.

Нагадаємо, Росія застосовує нові голівки наведення на «Іскандерах» для ударів мостами в Україні, - Флеш