Бузький Гард у небезпеці: на Миколаївщині просувають проєкт із завершення будівництва електростанції

Атомники продовжують просувати проект із завершення будівництва Ташлицької гідроакумулюючої електростанції. До 25 лютого обговорюватимуть підвищення рівня води в Олександрівському водосховищі, що може призвести до затоплення частини національного парку "Бузький Гард".

Про це повідомила заступник голови Миколаївської філії Національного екологічного центру України Інна Тимченко, повідомляє Суспільне.

Ташлицька ГАЕС призначена для покриття пікових навантажень у південно-західній частині об'єднаної енергосистеми України. У разі добудови станції її потужність збільшиться з 302 МВт до 906 МВт.

Олександрівське водосховище є нижньою водоймою Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, яка регулює баланс енерговиробництва Південноукраїнської атомної електростанції.

За словами Інни Тимченко, першого лютого "Енергоатом" опублікував звіт про оцінку впливу на довкілля, завершення будівництва Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 16,9 метра та оголосив початок громадського обговорення, яке триватиме протягом 25 днів.

"В умовах військового стану громадське обговорення представлятиме збір зауважень, які надсилатимуться Мінприроди. Опублікувати їх не можна (інформацію про звіт можна отримати лише за запитом - ред.). Тобто, по суті, громадського обговорення не буде. Підняття рівня водосховища навіть на 0,9 метра призводитиме до значних наслідків для довкілля", - каже Інна Тимченко.

За словами еколога, якби не воєнний стан, природозахисники могли б організувати громадське обговорення, в якому всі могли б взяти участь. Але більшість захисників Бузького Гарду перебувають у лавах Збройних сил України та не можуть взяти участь в обговореннях.

За словами Тимченка, четверте або п'яте підвищення рівня води у водосховищі може ще більше порушити екологічну рівновагу річки Південний Буг.

"Зокрема сильне зарегулювання річки призвело до того, що від Миколаєва до Южноукраїнська ця ділянка річки майже непридатна до питного споживання, тому що там перевищено вміст хлоридів, сульфатів, мінералізація. Це те, чому ми не можемо зараз використовувати воду Південного Бугу для питних" потреб. І для зрошення її використання досить обмежене", - розповідає еколог.

Крім того, за словами еколога, підвищення рівня води призведе до часткового затоплення порогів і зменшення течії річки. Все це призведе до затоплення історичної національної пам'ятки – острова Гардового.

"Він уже частково був затоплений попередніми підняттями. Усього було затоплено 27 гектарів території Національного природного парку "Бузький Гард". На сьогодні це вже мільйонні збитки від втрати культурної, природної, туристичної цінності. За моїми розрахунками, у мене виходило до 10 мільйонів лише за зменшенню туристичної привабливості", - каже Інна Тимченко.

Атомники аргументують необхідність підняття рівня водосховища збільшенням маневрових потужностей Ташлицької гідроакумулюючої електростанції.

"Це допомога нашій енергосистемі з одного боку, з іншого боку, є багато альтернатив, якими вони продовжують нехтувати, обґрунтовуючи це тим, що в цей проект було вже вкладено багато коштів. Хоча збитки, які будуть від проекту для довкілля, для культурної спадщини, для джерела питної води значно більше, ніж кошти, які були вкладені", - каже Тимченко.

За словами природозахисниці, у світі застосовуються альтернативи станціям, що гідроакумулюють, там, де їх не можна будувати.

"Від них уже відходять, тому що зміни клімату диктують нові правила використання водних ресурсів. Ми знову готуватимемо обґрунтування, зауваження до звіту в рамках процедури оцінки впливу на навколишнє середовище", - розповідає еколог.

Затоплювати Національний природний парк – це злочин, – каже керівник Штабу опору затопленню Бузького Гарду Олег Кравець.

"У проекті було спочатку зазначено 14 метрів, потім 16, хотіли 20,7, зараз уже погоджуються на 16,9 метра. Хтось скаже, що у нас недостатньо електрики, але для людей вона дешевша не стає, більше її не стає. Україна має величезну кількість договорів, представники уряду дають гарантії, що ми розвиватимемо національні парки, збільшуватимемо заповідний фонд, але, як бачимо, цього не робиться", - каже Олег Кравець.

За словами Олега Кравця, триває чотири судові справи, які пригальмували під час воєнного стану.

"Електроенергія сьогодні атомна, завтра вона може бути вітряна, сонячна, будь-яка, але сьогодні, у третьому тисячолітті крутити турбіни питною водою - це блюзнірство. Провідні вчені України сказали, що це проект ленінської доби, який не має нічого спільного з економічним розвитком", – каже Олег Кравець.

Член Штабу опору затопленню Бузького Гарда Олександр Терещенко каже, що будівництво ГАЕС є спробою атомників реалізувати свій проект радянської енергетики 60-х років.

"Я вже не говорю про абсолютну економічну абсурдність проекту, купу маніпуляцій, коли стверджувалося, що для максимальної потужності станції достатньо діючого рівня, але чомусь постійно порушується питання його підняття", - каже Олександр Терещенко.

За словами Терещенка, громадські обговорення під час війни не є доцільними.

"Я не розумію, як можна виносити на громадські обговорення проект, який порушує водний кодекс, екологічне законодавство, законодавство про національну культурну спадщину. Я думаю, що це одна з причин, через які нам буде складно вступити до Євросоюзу, бо ми створюємо закони і самі їх порушуємо", - каже Олександр Терещенко.