Британська газета назвала п'ять сценаріїв закінчення війни Росії проти України

Британська газета  The Guardian  назвала п'ять сценаріїв закінчення війни Росії проти України

Переклад статті наводить  ТСН.ua.

Росія проводить наступ

Росія досягає прориву на сході – або до того, як Україна отримає західне озброєння за кілька тижнів, або після того, як український контрнаступ зазнає невдачі. Ключовою перевагою загарбників є кількість наявних військ – близько 300 тис., майже всі вони вже перебувають в Україні.

Деякі українські експерти побоюються, що Росія "клешнями" може оточити Донбас та схід від Сум на півночі до Великої Новосілки на півдні. Це дозволить Кремлю окупувати більшу частину чотирьох українських областей, на територію яких вона вторглася раніше. На цьому етапі Росія може закликати до припинення вогню, щоб зберегти те, що має, і розпочати оборонну кампанію, щоб консолідувати свою розбиту армію.

Однак важко уявити, що Росія завдасть удару далеко на захід, враховуючи вкрай повільний поступ навколо Бахмута і катастрофічну спробу захоплення Вугледара. За оцінками західної розвідки, Росія втрачає 1000 чоловік на день.

Є припущення, що Кремль намагатиметься провести нову хвилю мобілізації, і ще одне занепокоєння полягає в тому, що Пекін може почати таємно постачати Росії зброю.

Наступ України

Україна збирає сили з понад 100 західних танків Leopard 1 і 2, а також інших танків і такої ж кількості бронемашин, які вона сподівається використати, коли прийде весняна бездоріжжя, щоб прорвати оборонні лінії оккупантів.

Очевидна стратегія полягає в тому, щоб спробувати розірвати автомобільний та залізничний коридор, який з'єднує власне Росію з окупованим Кримом, таким чином відрізавши півострів, наступаючи на Мелітополь чи Берданськ.

Поєднавши це з новою атакою на відремонтований Керченський міст, Крим стане все більш ізольованим та вразливим.

Є надія, що така демонстрація військової сили може змусити Росію сісти за стіл переговорів, але войовнича промова Володимира Путіна цього тижня навряд чи свідчить про те, що він найближчим часом готовий піти на компроміс.

Насправді, якщо Україна збирається витіснити Росію з усієї окупованої території, їй, ймовірно, знадобиться ще кілька наступальних дій щонайменше протягом багатьох місяців, а також кардинальна зміна мислення Кремля.

Занепокоєння викликає те, що навіть це надто оптимістично, хоча саме таку стратегію західні лідери, здається, представляють громадськості.

"Є реальна проблема в тому, що ми можемо бути надмірно заохочені першими успіхами України в контратаках минулого року", – сказав Джеймс Ніксі, експерт із Росії в аналітичному центрі Chatham House.

Патова ситуація

Довгоочікуваний весняний контрнаступ України навесні та влітку був не таким успішним, як хотілося б, частково через те, що Захід не зміг забезпечити її достатньою кількістю озброєнь. Результатом є затяжна боротьба, інтенсивність якої поступово знижується, оскільки росіяни закінчують боєприпаси, а постачання в Україну слабшають.

Тоді на Київ посилиться тиск, щоб примусити його до переговорів – не обов'язково із боку Заходу, але, можливо, з ініціативи Китаю. Однак Україна навряд чи офіційно поступиться будь-якою територією, враховуючи народну підтримку у спротиві російському вторгненню.

Тому вірогіднішим кінцевим пунктом тут не є мир, досягнутий шляхом переговорів, а скоріше конфлікт, зосереджений навколо ліній контролю.

"У результаті ви отримаєте щось середнє між замороженим конфліктом і вічною війною, в якій жодна зі сторін не має ні енергії, ні економіки, щоб перемогти", - сказав Ніксі.

Це буде схоже на ситуацію після першого російського вторгнення в Україну в 2014 році - але цього разу Захід залишиться віч-на-віч з непримиренним, великим ворожим гравцем в особі Москви. Тим часом Україні знадобляться роки західної підтримки, щоб забезпечити стабільність її східного кордону.

Виснаження Заходу

Росія сподівається, що їй вдасться втягнути Захід у тривалу проксі-війну, яка виснажує країни спочатку у військовому, а потім у політичному плані. Це було б відображенням того, що сталося в Афганістані, коли через 20 років США вивели війська, повернувши його Талібану.

Західні країни демонструють єдність у бажанні допомогти Україні витіснити Росію. Але якщо Джо Байден зазнає поразки на президентських виборах у США у 2024 році від Дональда Трампа чи іншого кандидата-ізоляціоніста, це може поставити серйозні питання для військових зусиль України.

За даними Кільського інституту світової економіки, США надали Україні 44 млрд євро (46 млрд доларів) військової підтримки, а Європа (включаючи Велику Британію) – 18,7 млрд євро.

Зміна керівництва

Війни часто закінчуються непередбачувано, а нездатність досягти очікуваних перемог часто призводить до раптової зміни уряду.

Що стосується Росії, то Ніксі сказав: "Путін, ймовірно, знаходиться в найризикованішому становищі, в якому він колись перебував", але додав, що контроль президента РФ над Кремлем і країною все одно залишається сильним. Навіть якби Путіна несподівано повалили, далеко не очевидно, що будь-який інший наступник захоче піти з України.

Тим довше війна в Україні триватиме без результатів, тим більша ймовірність того, що станеться щось несподіване – з обох боків.