«Вампірша» з XVII століття: у Польщі розкривають таємницю незвичайного поховання дівчини

У Польщі археологи докладно досліджували незвичайне поховання XVII століття, виявлене на цвинтарі в Пеню, Куявсько-Поморському воєводстві. Останки дівчини, яку вчені умовно назвали Зосею, оточували кілька предметів, покликаних не дозволити померлій «повернутись» із могили.

Про це пише Heritage Daily.

На лівому пальці ноги дівчини був трикутний замок, а на шиї — залізний серп, покладений лезом до горла. Крім того, дослідники виявили ознаки того, що в роті покійної міг бути предмет із високим вмістом міді. На це вказують зелені сліди на піднебінні, біля основи черепа та перших шийних хребців.

Радіовуглецевий аналіз та дослідження ДНК показали, що Зося померла приблизно в середині XVII століття у віці 17–19 років.

Дослідники встановили, що серп, ймовірно, помістили до могили не під час початкового поховання. Кістки дівчини збереглися в анатомічно правильному положенні, що свідчить про те, що тіло ще не почало розкладатися.

На думку вчених, могилу повторно відкрили за кілька днів після похорону, щоб покласти серп на шию дівчини. Згідно з тодішніми уявленнями, якби померла спробувала вибратися з могили, лезо мало перерізати їй горло.

Подібні поховання археологи називають «антивампірськими». Йдеться не про вампірів у сучасному розумінні, а про стародавні повір'я, згідно з якими померлий міг повернутися з могили, нашкодити живим або стати причиною хвороб та епідемій.

Дослідники вважають, що замок на нозі, серп на шиї та предмет з міді у роті мали максимально надійно запобігти такому поверненню.

Додаткові деталі вказують на символічне значення поховання. Рукоятка серпа була виготовлена, мабуть, із берези, вільхи чи клена. Береза ​​у народних віруваннях вважалася захисним деревом, здатним оберігати від демонічних сил.

Біля щелепи дівчата археологи виявили фрагменти дорогої тканої стрічки із шовку, срібла та золота. Це може свідчити про досить високий соціальний статус Зосі.

Вчені намагаються встановити походження дівчини

Генетичний аналіз свідчить про можливе скандинавське походження дівчини. При цьому ізотопні дослідження не підтверджують, що вона сама переїхала до цього регіону. Вчені припускають, що Зося могла бути нащадком мігрантів у другому поколінні.

Зріст дівчини складало приблизно 162–168 сантиметрів, що відповідало середнім показникам для жінок того часу.

Раніше у неї також виявили гемангіому грудини, проте фахівці не вважають її причиною смерті. Точні обставини смерті дівчини поки що встановити не вдалося.

Цвинтар у Пеню вважається найбільшим відомим у Польщі некрополем із подібними «антивампірськими» похованнями. Команда професора Університету Миколи Коперника в Торуні Даріуша Полінського вже досліджувала тут 101 поховання, щонайменше 12 із яких мають незвичайні особливості.

Як раніше повідомлялося, людські кістки та черепи на дорозі: на цвинтарі в Миколаєві екскаватор перекопує могили.