«Сіра зона» зростає: де наступає Росія та чи зможуть ЗСУ стримати удар

Ситуація на фронті залишається важкою. Російські війська після захоплення Авдіївки розширюють зону прориву, одночасно наступаючи на інших напрямах.

Докладніше про те, де просувається ворог та чи зможуть Сили оборони стримати удар, – в огляді  РБК-Україна .

Головний удар на Покровськ та Курахове

Особливо важко у Донецькій області. Настільки, що головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський відвідав частини на Покровському та Курахівському напрямках. За його словами, це напрямок головного удару противника. Переважаючі сили росіян щодня намагаються прорвати оборону, щоб вийти на Покровськ та Курахове.

"Наше завдання в цих умовах – утримати займані рубежі та позиції… всіма засобами завдати максимальних втрат ворогу, виснажити його, зірвати плани та виграти час для підготовки наших резервів", – зазначив він.

У напрямку Покровська окупантам вдалося закріпитися у селищі Очеретине. Сили оборони перекинули резерви, щоб стабілізувати фронт. Проте аналітики фіксують нові просування. За даними ISW, противник вже просунувся на північ від Очеретиного і на захід від Тоненького. А в DeepState кажуть про захоплення Новокалинового, а також Архангельського та селища Керамік у бік Торецька.

Про наступ на Покровськ ще не йдеться, але обстановка загрозлива і це факт, пояснює колишній спікер Генштабу Владислав Селезньов. ЗСУ намагалися зрізати Очеретинський клин, але не змогли, бо ворог закріпився на флангах та розширив їх.

"У ворога немає ресурсу, щоб атакувати і захопити Покровськ. Але є ресурси захопити селище Нью-Йорк з перспективою захопити Торецьк. Думаю, найближчим часом ситуація загострюватиметься від Очеретиного і на північ", – розповів він.

На шляху до Курахового росіяни вже близько двох місяців штурмують Красногорівку - найближче до Донецька місто, яке знаходиться під контролем ЗСУ. Противник зайшов у південну частину, бої точаться на території місцевого вогнетривкого заводу. За словами спікера оперативно-стратегічного угрупування військ "Хортиця" Назара Волошина, на заводі ворог заблокований і відрізаний від поставок боєкомплекту.

Напередодні він повідомив, що росіяни час від часу заходять на східні околиці на бронетехніці, але здебільшого це вилазки піших малих штурмових чи мобільних груп на мотоциклах.

Українським військам у Красногорівці допомагає рельєф, але якщо критичний брак ресурсів збережеться, не буде чим відбивати ворожі атаки. Які значно пожвавились у цьому районі, каже Селезньов.

"Якщо ми втратимо "промку" (територію вогнетривкого заводу, – ред.), ми можемо втратити весь населений пункт. Питання ресурсів залишається ключовим, якщо їх не буде, значить ми й надалі отримуватимемо погані новини з фронту", – додав експерт.

Загрози для Годинника Яру: лобові атаки та обхід з флангу

Ще один гарячий напрямок у Донецькій області – Бахмутський. Тут, як і раніше, бої на східній околиці Часового Яру в мікрорайоні Канал. "Сіра зона" росте, і, судячи з карт, впритул підійшла до забудови.

Росіяни масовано б'ють коригованими авіабомбами (КАБ). Минулого тижня агентство Associated Press опублікувало відео з масштабами руйнування в Часовому Ярі, спіставними з Бахмутом і Авдіївкою. Незважаючи на те, що битва за місто почалася відносно недавно, у ньому майже немає вцілилих будівель.

На цій ділянці противник зосередив до 25 тисяч осіб. За словами представника 26-ї артилерійської бригади ім. Романа Дашкевича Олега Калашнікова, спочатку в бій ідуть російські мобілізовані. Якщо їм вдається закріпитись на підступах до міста, підтягуються досвідчені військові, які створюють вогневий рубіж.

Захоплення Часового Яру важливе для окупантів, оскільки без контролю над ним неможливе просування у бік Краматорська та Костянтинівки, додав Калашніков. В угрупованні "Хортиця" запевнили, що бої йдуть вдень і вночі, і незважаючи на вкиди російської пропаганди, ворога вдається стримувати поза межами міста. Штурмові групи також намагаються перетнути канал Сіверський Донець - Донбас, але знищуються на підході. Чисельна перевага противника оцінюється як 10:1.

За даними британської розвідки, з березня до квітня кількість атак зросла на 200%. Однак все одно Росія досягла лише обмежених успіхів і, напевно, зазнала великих втрат. Тим не менш, Владислав Селезньов не впевнений, що Часів Яр вдасться утримати в середньостроковій перспективі.

"Звичайно, це не відбудеться завтра чи післязавтра, але тенденція дуже несприятлива. Ворог не лише атакує в лоб у мікрорайоні Канал, але й обходить з флангів. На півночі виходить не дуже, але на півдні (з боку Івановського, – ред.) він з цією місією справляється", – зазначив він.

За його словами, якщо Сили оборони не знайдуть ресурси, щоб стабілізувати фронт, гостро постане питання втрати Часового Яру.

"Причому не втрати безпосередньо в результаті штурмових ударів, ні. А ось з урахуванням ризиків охоплення та оточення, такий варіант цілком імовірний", - додав він.

Активність під Куп'янськом і чи наступ на Харків

На північ від Бахмута противник прагне вийти на Сіверськ, але поки без змін лінії зіткнення. За даними DeepState, є просування в районі села Веселе, але це дані за тривалий проміжок часу. У будь-якому випадку росіяни тиснуть і позитивних тенденцій на цій ділянці немає.

Повідомляється про штурми в районі Білогорівки, Золотарівки та Верхньокам'янки. Одна з цілей прориву до Сіверська – зрізати Сіверський виступ, щоб зайти українським силам у тил у Серебрянському лісництві. Бої там динамічні, позиції переходять із рук до рук і, як заявив Назар Волошин, вдалося дещо покращити тактичні позиції.

Трохи північніше під Куп'янськом росіяни штурмують район Кислівки, Котлярівки та Табаївки по трасі на Сватове (Луганська область). Загострення на Лимано-Куп'янській осі серйозне, там росіяни атакують танковими підрозділами, плюс перекидають десантників із району Роботиного (Запорізька область).

"Скоро ми побачимо ще більш активні бої. Кислівку та Котлярівку ми втратили, про них не варто говорити як про кордон оборони. Не виключаю, що можемо втратити і Синьківку. Звичайно, це тривожний дзвінок для Куп'янська та Куп'янська-Вузлового. Синьківка – це "ключі" до них, а Куп'янськ-Вузловий, як на мене, – головна місія найближчим часом для ворога", – наголосив Селезньов.

Побоювання щодо Харківської області посилилися після заяв командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Павлюка. За його словами, у агресора є плани щодо захоплення Харкова чи Сум, але невідомо, наскільки вони серйозні.

Диверсійні групи на кордоні вже активізувалися, одну з них зупинили при спробі проникнути до села Пильна на північ від Харкова. Одночасно нарощується угруповання противника в прикордонній Курській області. Як заявив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, щоб відкрити нову лінію фронту, треба угруповання на 100 тисяч, поки такого скупчення немає.

На сьогодні там зосередилося до 70 тисяч військових, і такою кількістю нереально захопити Харків, каже майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман. Бо приблизно стільки чи трохи менше окупанти задіяли під Авдіївкою та Бахмутом. З іншого боку, навряд чи там вони зібралися "на перекур".

На його думку, угруповання можуть перемістити як на якусь іншу ділянку фронту, так і розпочати її силами тактичні дії на північному сході в Харківській, Чернігівській або Сумській областях. Навіщо? Навіть розуміючи, що не можна такими силами захопити велике місто, можлива спроба атакувати, щоб розтягнути українську оборону.

"Можна погодитися, що в такій кількості ці війська не штурмуватимуть в лоб чи в обхід Харкова. Але так само правильно і те, що вони не сидітимуть без діла. Їх можуть задіяти в тактичних наступальних діях на північному сході або для швидкого переміщення кудись на іншу ділянку, де вже заплановано наступ", – пояснив експерт у розмові з РБК-Україна.

Чого чекати на південному фронті

На півдні росіяни безуспішно намагаються вибити Сили оборони із Кринок на лівобережжі Херсонської області. Більше того, під кінець квітня українські війська просунулися в районі Велетенського (правий берег) та взяли під контроль острів Нестрига на Дніпрі.

З початку травня противник намагається його відбити. За словами спікера Сил оборони півдня Дмитра Плетенчука, Нестрига стала для ворога втратою у тактичному та пропагандистському сенсі, тому не виключено, що штурми посиляться. Поки суттєвих змін у характері дій росіян немає, так само як і ознак створення наступальних угруповань. Ситуація на півдні відносна стабільна, українські воїни відбивають атаки на Кринки та Роботине (Запорізька область), додав речник.

Аналітики зазначають, що за квітень ЗСУ вдалося дещо розширити плацдарм у Кринках. Що стосується Запорізької області, то бої тривають у Роботиному та на схід від села біля Вербового. На думку Гетьмана, тихо на півдні не буде, бойові дії продовжаться, але тут скоріше росіяни більше думають не про своє просування, а про те, щоб завадити просуванню ЗСУ.

"Тому що я впевнений, що з озброєнням, яке надійде в достатньому обсязі, ми зможемо перехопити ініціативу принаймні на півдні. Тому чекати на ворожий наступ з півдня, як на мене, не варто, всі сили вони кинуть на схід. Судячи з того , що ми бачимо, основні спроби наступати будуть саме там", – сказав він, не беручись прогнозуати, коли ж ініціативу перехопить Україна.

А щодо літнього наступу, то він вже почався. Противник маневруватиме, змінюватиме напрями удару, оскільки логіка та стратегія сухопутних боїв за останні сто років істотно не змінилася. Тому до спроб прорвати оборону варто готуватись по всьому фронту, додав експерт.

Прямо зараз Україна одержує західну зброю, але не в тих обсягах, за які голосували. Напередодні президент Володимир Зеленський запевнив, щойно Сили оборони отримають необхідне, ворога на сході буде зупинено. Судячи з усього, багато що тепер залежить від швидкості поставок.