«Колекціонери – страшні люди». Мандрівник, який об’їздив увесь світ, привіз до Миколаєва унікальну колекцію тварин

23 квітня у Миколаївському муніципальному виставковому залі відкрилася виставка «Дива природи: найкрасивіші та найвідоміші» біолога та мандрівника Валерія Кеменова. Виставка вже побувала у 20 містах України, а у рідному місті мандрівника – Запоріжжі – експонувалася 12 разів.

Колекція налічує понад 1000 зразків мушель молюсків, коралів, морських зірок, більше 100 екзотичних тварин із тропічних країн та безліч унікальних експонатів з усього світу.

- Все почалося ще в далекому дитинстві, - розповідає власник колекції. - Я дуже захопився живою природою і «підчепив» ось цю бацилу колекціонера, яка не дає мені спокою.

За останні 15-20 років мандрівник відвідав понад 40 країн світу. Більшість із них – це ті, які ми звикли називати екзотичними.

- Мене, як професійного біолога, вони цікавлять найбільше, бо там унікальна флора та фауна. Вона багатша, яскравіша та барвистіша, ніж у нашому помірному кліматі. Країни теплого поясу нашої планети – це те місце, куди мене завжди тягне, - каже Валерій Кеменов.

З кожної країни, де бував мандрівник, він «постійно щось привозив». Наразі такої потреби немає – «виставка вже давно сформована».

- Хіба що іноді важко себе стримати – й привезу у кишені якусь жабу, - зізнається колекціонер. - А здебільшого це корали, мушлі, метелики, жуки. В усіх своїх подорожах я не розстаюся із сачком і баночкою. Як у дитинстві ловив і збирав цих метеликів, так і зараз продовжую.

За словами Валерія Кеменова, експозиція формувалася як будь-яка інша колекція: деякі зразки купувалися, деякі обмінювалися, а деякі здобувалися власноруч.

- Буває, що повертаюся з подорожі – і везу з собою дві валізи черепашок, - сміється він.

Власник порівнює свою виставку із музеями-зоопарками за кордоном і вважає це нормальною практикою:

- Я був в Австралії, відвідував музей у Сіднеї та бачив, як виглядає сучасний музей. Там є неживі експонати, але є кімнатка з тваринами. Дітей водять на екскурсії: вони дивляться на неживі експонати, потім спілкуються з білками, скорпіонами, павуками, беруть їх до рук. У мене щось подібне – поєднання живого і неживого. Це ніби маленький зоопарк і водночас музей.

- Такої колекції мушель, тропічних метеликів та жуків немає навіть у Зоологічному музеї Академії наук України, - стверджує мандрівник. - Я це авторитетно заявляю, бо мій старший друг і товариш управляє цим музеєм.

На запитання, чи були проблеми на митниці, мандрівник відповів чесно: так, траплялося.

- Раніше було простіше – я крокодилів за пазухою возив! А зараз за це можна до в'язниці потрапити, - каже він. - Ну, мені вже не треба возити крокодилів, у мене вже давно все є.

Кеменов розповів про експонати, яких ніде в Україні більше немає. Наприклад, з Мадагаскару біолог привіз унікальний експонат – гігантське яйце епіорнісу.

- Ці птахи вже вимерли. Триста років тому останніх повбивали. Люди знищували житла, розоряли кладки, вбивали самих птахів, - з жалем зазначає наш співрозмовник. - Це найбільший птах, який будь-коли жив на планеті. Це найбільші яйця, які колись були знесені живою істотою. Навіть у динозаврів, які важили 110-120 тонн, яйця були вдвічі менші – завбільшки як м'яч для регбі. А тут 9-12 літрів. Досі ще знаходять шкаралупу і відновлюють отак дбайливо.

Мандрівник зізнався, що для того, щоб вивезти це яєчко з території Мадагаскару, йому довелося давати «на лапу».

- Це власність Мадагаскару, вивозити їх заборонено. Ну, я спробував, і в мене вийшло. Країна злиденна, довелося хабар дати на митниці. Колекціонери, вони ж страшні люди, вони багато на що готові. Тепер це яйце – єдине в Україні. Це гордість колекції, - хвалиться мандрівник. - Зверніть увагу: поряд стоять два яйця африканського страуса. Це найбільший птах, що нині живе на нашій планеті. Вони у вісім разів менші. А тут об'єм 19 літрів – це як 160 курячих яєць. Яєчню можна було б приготувати на 90 людей.

Відповісти на питання, який з живих чи неживих експонатів дістався йому найдорожче, власнику виставки важко.

- Це ж не гастроном, де ціни фіксовані. Тому все має відносну вартість. Ось цей лемур варі, якого успішно розводять тут, у Миколаївському зоопарку, – в природі їх практично не залишилося. Але ціна на них сягає фантастичної суми. Я його виміняв. А взагалі, він дуже дорогий – один із найдорожчих тут.

А якщо говорити про неживі експонати, то і тут є чому здивуватися. Наприклад, нещодавно мандрівник дізнався про аукціон, на який як лот було виставлено яйце епіорнісу. Оцінено воно було у 60 тис. доларів.

За словами мандрівника, є й дуже недешеві мушлі – начебто нічого особливого, а на деяких Інтернет-аукціонах за них готові віддати тисячі доларів.

А ось на питання про те, чи не намагалися його грабувати, мандрівник намагається не відповідати:

- Багато прикладів, коли музеї грабували, тільки заради того, щоб вкрасти якусь черепашку з вітрини чи громіздкіший експонат. Серед колекціонерів існує свій ринок, чорний ринок, нелегальний ринок, де й крадене ходить. На щастя, можливо, не так багато таких ненормальних, як я, що такі яйця або такі мушлі колекціонує. Попит невеликий.

При цьому він вказує на суттєві відмінності між звичайними, стаціонарними зоопарками – й пересувними звіринцями, одним із яких володіє сам.

- Якщо хочете побачити жирафа чи слона, це потрібно йти до зоопарку. А якщо такі малі форми, їх можна побачити тут. Причому вони, як бачите, сидять на клітках, з ними можна сфотографуватись, поспілкуватися... Наприклад, у Миколаївському зоопарку немає туканів. Я з Топчим розмовляв (директор зоопарку, – авт.), він побачив у мене на візитівці зображення тукана, каже: «Вони що, теж у тебе живуть?». – «Так». – «А у нас чомусь гинуть»... Тож тут є нюанси.

Поспілкуватися з рідкісними видами тварин та птахів та обговорити з колекціонером інші «нюанси» його виставки, миколаївці зможуть до 7 червня.