Яке покарання загрожує за неявку до військкомату

Останнім часом в Україні активізувалась мобілізаційна кампанія. Чоловікам можуть вручити повістку на блокпості, передати через ЖЕК або на роботі, а то й просто виписати прямо на вулиці або в метро.

Водночас у соцмережах масово обговорюють випадки затримання поліцією за відмову брати повістку та різного роду страшилки, що буде, якщо не з'явитися в указаний термін у військкомат.

Зазначимо, що відповідальність для відмовників згідно із законодавством справді передбачена.

За словами голови адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислава Кравця, вона залежить від типу повістки (для уточнення даних, на медкомісію чи прибуття у військову частину) - від штрафу до тюремного терміну.

Нещодавно було ухвалено вирок у справі "ухиліста". Охтирський суд засудив українця на три роки позбавлення волі за те, що він вчасно не прибув у зазначений термін на збори. Підсудному не допомогла навіть "поважна причина" - він намагався довести у суді, що прострочив повістку через лікування.

Втім, як каже Кравець, військкоми нерідко порушують процедуру вручення повісток і явно виходять за межі своїх повноважень. Це теоретично дозволяє претенденту оскаржити їхні дії у судовому порядку. Інша річ, що позов не зупиняє дію повістки, тобто йти у військкомат все одно треба.

"Плюс суди завантажені і, будемо чесно говорити, не дуже люблять подібні справи. Тому розгляд може затягтися і на рік, і навіть більше", — зазначив адвокат.

"У військкомів зараз повноваження дуже широкі. Порушення, безумовно, є. Але сильно качати права вже не вийде", - каже наше джерело в юридичних колах.

Розбиралися, як в Україні вручають повістки та що загрожує "відмовникам".

На блокпостах, у магазині, на вулиці

В Україні продовжують масово роздавати повістки. Причому отримати повістку можна в буквальному значенні будь-де - на блокпосту, на роботі, просто на вулиці або в метро, ​​в торговому центрі тощо. У соцмережах писали про випадки, коли людям вручали повістки навіть на похороні.

Тема "повісток на вулиці" зараз широко обговорюється у ЗМІ та соцмережах.

Головний військовий комісар Львівської області Олександр Тищенко пояснив, що українцям вручають повістки у громадських місцях, щоб визначити кількість придатних до служби чоловіків.

За його словами, багато хто змінив місце фактичного проживання, про що військкомати не повідомили.

"Ми не повинні бігати за кимось, щоб з'ясовувати, які зміни в житті відбулися у кожного військовозобов'язаного. Але ігнорування ними своїх обов'язків, закріплених законодавством (повідомляти в центри комплектування про зміну сімейного стану, стан здоров'я, місце проживання тощо") змушує до проведення заходів щодо вручення повісток не лише за місцем проживання чи роботи громадян, а й у громадських місцях", - пояснив Тищенко.

Він також заявив, що вручення повісток у громадських місцях не суперечить законодавству.

Кравець каже, що активізація вручення повісток може бути пов'язана зі змінами, внесеними нещодавно до порядку військового обліку. Зокрема, передбачено створення загальнонаціональної бази військовозобов'язаних українців, якої зараз немає (хоча створити її намагалися вже багато разів, починаючи з 2012-2014 років). Тобто повістки – це чи не єдиний на сьогодні спосіб зібрати актуальну інформацію про військовозобов'язаних українців.

"У чинному законодавстві не прописано місце і порядок вручення повісток. Отже, їх справді можуть вручати в буквальному сенсі будь-де. Мені самому ледь не вручили на блокпості в Ніжині, куди я їздив у відрядження. Але в останній момент чомусь передумали. Проте випадків, коли людина поїде кудись на пару днів, а назад повертається з повісткою, насправді останнім часом багато», — розповів Кравець.

При цьому, як зазначає адвокат ЮК "Де-юре" Юрій Сергієнко, хоча у законодавстві немає вимог щодо місця вручення, чітко прописано, що отримувати повістку людина має лише особисто.

"Тобто розміщення повістки у дверях під'їзду, квартири, спроби залишити її на авто порушує вимогу про безпосереднє вручення повістки. Це не зобов'язує людину з'являтися у військкомат із будь-якою метою, чи то уточнення облікових даних, медогляд чи відправка у військову частину", - каже Сергієнко.

Чи можна не брати повістку

За словами Кравця, повістки можуть бути трьох видів:

1. для уточнення облікових даних (тобто за нею потрібно з'явитися у військкомат, повідомити або актуалізувати інформацію);
2. на призовну комісію (медогляд);
3. на відправку на збори або за місцем служби (як правило, її вручають після двох попередніх повісток, але черговість не завжди дотримується).

При цьому можуть не вручати повістку для уточнення облікових даних, а виписати одразу на медогляд або навіть на відправку за місцем служби.

Повістки для уточнення облікових даних - "найлегші", - каже Кравець.

"Теоретично людина взагалі може відмовитися брати таку повістку. Затримувати за це, за законом, співробітники військкоматів не мають права. Можуть скласти акт про адміністративне правопорушення, за що передбачено штраф до 3400 гривень. Але на практиці люди кажуть, що були випадки затримання поліцією, людей відпускали тільки після того, як вони все ж таки брали повістки", - каже Кравець.

У повістці повинні бути зазначені її вид, прізвище, ім'я, по батькові, адреса проживання особи, реквізити розпорядження, адреса територіального центру комплектування, перелік документів, які має взяти із собою людина. Також має бути печатка та підпис військового комісара.

Спірне питання і щодо вручення повісток іногороднім, що зараз масово практикується. Якщо людина, наприклад, поїхала у відрядження до Львова і там отримала повістку, яка наказує з'явитися у вказану дату до місцевого військкомату, то що їй робити? За законодавством, він може з'явитися до центру комплектування, в якому перебуває на військовому обліку. І, як показує практика, центри, які повістки не видавали, зазвичай і ходу їм не дають, відпускають людину додому. При цьому жодних претензій уже бути не може - адже людина з'явилася у військкомат, хоч і не той, що видав повістку.

Окрема тема - "порожні" повістки, тобто ті, які заповнюють на порожніх бланках спеціально для людини, якій хочуть вручити. А саме таких – більшість під час "спонтанних" роздач на блок-постах та на вулицях.

Адвокат ЮК "Де-юре" Юрій Сергієнко каже, що такі повістки можна не брати.

"На практиці посадові особи, уповноважені на вручення повісток, мають при собі порожні бланки, які заповнюють на місці, після встановлення особи людини, якій хочуть вручити повістку. І хоча порожня повістка може мати заздалегідь проставлений підпис керівника територіального центру комплектування, але заповнення її безпосередньо при отримувачі є незаконним, адже рішення про виклик людини в цьому випадку вже приймає не керівник військкомату, а особа, яка має право виключно на доставку та вручення повістки, при цьому рекомендується фіксувати заповнення порожніх бланків (наприклад, знімати на мобільний телефон — прим. ред.), та осіб, які намагаються вручити вам повістку", - радить Сергієнко.

Ще один привід для відмови – повістку намагається вручити особа, яка на це не уповноважена. Наприклад, працівник ЖЕКу.

У законі про мобілізацію не прописано чіткого порядку вручення повісток. Але за законодавством повістки не може штампувати будь-хто в необмеженій кількості. Закликатися повинні конкретні громадяни, а особа, яка ці повістки виписує, має бути уповноважена спеціальним наказом та перебувати на службі в центрі комплектування. Але не тільки.

Відповідно до положення про мобілізаційну підготовку, повістки також можуть вручати:

- представники органів місцевого самоврядування;
- керівники навчальних закладів;
- керівники підприємств та організацій.

Є повідомлення з регіонів, що повістки розносять представники ЖЕКів або ОСББ. Але на сьогодні вони таких повноважень не мають (раніше вони були у переліку уповноважених на вручення повісток, але потім їх виключили з нього).

Повістки, які просто кидають у поштову скриньку, передають через жеки тощо взагалі в принципі можна не брати, тому що в першому випадку дуже складно довести, що людина взагалі отримала повістку, а в другому - змусити її взяти.

Інша справа повістка через підприємство, на якому людина працює. У разі відмови взяти повістку вже адміністрація, а не сам відмовник може нести відповідальність за невручення повістки. Тому роботодавець, як правило, докладає всіх зусиль, щоб як мінімум скласти акт про відмову від повістки, пояснює Кравець.

"Перелік осіб, які мають право вручати повістки, є вичерпним – представники органів місцевого самоврядування, керівники підприємств та організацій, посадові особи центру комплектування. Будь-які інші органи чи особи не мають права вручати повістки. Тож, якщо вручити повістку намагається, скажімо, співробітник поліції, територіальної оборони, ЗСУ чи Нацгвардії - це незаконно. Можна відмовитися її приймати без жодних наслідків", - говорить і адвокат БК "Де-юре" Юрій Сергієнко.

Однак, на практиці, як писалося вище, за відмову брати повістку під розпис (під якимись приводами) часто людей затримують доти, доки людина повістку не візьме.

Тому тут, як то кажуть, на кого нарвешся.

Чи можна оскаржити незаконність вручення повістки? Теоретично так, практично дуже складно.

"Приміром, судовий розгляд не скасовує дію повістки, тобто людина все одно має йти у військкомат. Крім того, суди такі справи затягують", - каже Кравець.

"Хоча порушення по повістках є, качати права в українців уже не сильно виходить. Де вмовляннями, де під тиском змушують брати ті ж повістки, заповнені на порожніх бланках, і це масово, хоча такого взагалі не повинно бути. Підключають поліцію, буває, людей затримують до з'ясування обставин", - каже наше джерело в юридичних колах.

Що буде, якщо не з'явитися до військкомату

Якщо людина повістку все ж таки взяла, але не з'явилася по ній у військкомат, це знову адміністративна відповідальність і штраф.

На повістці на медкомісію ситуація загалом така ж. За відмову від неї або неявку у зазначені терміни до центру комплектування передбачено адміністративну відповідальність та штраф.

Неявка до військкомату за повісткою передбачає штраф 310-810 гривень за перше порушення, 850-1700 гривень - за повторне, 1700-3400 - за порушення закону про мобілізацію (ухилення), 3400-5100 гривень - за повторне.

Щоправда, як каже Ростислав Кравець, якщо людині вже було виписано протокол про адміністративне правопорушення за неявку, але вона все одно ігнорує виклики, то військкомат може звернутися до поліції з проханням затримати ухиліста та привести його примусово.

У якому разі настає кримінальна відповідальність?

По-перше, якщо людина отримає особисто три повістки (на уточнення облікових даних або на медкомісію), але за ними жодного разу не з'явиться. За словами Ростислава Кравця, у такому разі проти нього можуть порушити кримінальну справу за статтею 337 КК за ухилення від військового обліку. Вона передбачає штраф у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 гривень) або виправні роботи на строк один рік.

"Але там потрібно довести злісне і систематичне ухилення. При цьому на практиці довести навіть отримання людиною трьох повісток (за якими він нібито не з'явився у військкомат) не так легко. Тому ця стаття практично не застосовується, принаймні поки що", - сказав Кравець.

По-друге, кримінальна відповідальність настає у разі відмови з'явитися за повісткою для відбуття за місцем служби. І саме за це зараз і виносять переважно вироки суди.

"Найсерйозніша відповідальність - за повісткою про прибуття на збори або за місцем служби. Якщо людина вже пройшла медогляд, але не з'явилася у зазначені терміни для відбуття за місцем служби, проти неї можуть порушити кримінальну справу за статтею 336 КК, яка передбачає позбавлення волі на 3-5 років", - зазначив Кравець.

"Слід зазначити, що якщо людина з'явилася до територіального органу комплектування, то вона фактично визнає навіть незаконний спосіб вручення повістки, що позбавляє її права надалі посилатися на порушення порядку вручення та отримання повістки", - додав Сергієнко.

У цьому плані показовим є нещодавнє рішення Охтирського суду щодо резервіста, який "ухилявся від мобілізації". Офіцер запасу отримав першу повістку ще у квітні. У липні пройшов медкомісію у військкоматі. Потім він отримав повістку про відправку до місця несення служби, але цього разу не з'явився у зазначений термін.

Як пояснив потім він сам, причина неявки – лікування (що підкріплено медичними документами). Втім, це не завадило порушити проти резервіста кримінальну справу. Суд аргументи про "лікування" також не вразили.

У рішенні суду наголошується, що норми чинного законодавства не передбачають випадків наявності поважних причин для прибуття військовослужбовця або резервіста під час мобілізації у військову частину або збори у зазначені терміни.

Чоловіка засудили за статтею 336 Кримінального кодексу, яка передбачає для ухилістів тюремні строки від 3 до 5 років. Охтирський суд відправив резервіста за ґрати на три роки.

Тобто вирок було винесено (і це ключовий момент) після того, як людина отримала повістку про відправлення до місця несення служби, але за нею у визначений термін не з'явилася. І на цій підставі (попри надані документи про лікування) він і був засуджений.

"Такі справи не масові, принаймні поки що. Але, як бачимо, прецедент вже є", — каже Кравець.

strana.news